Податківці навели висновки із рішення КАС/ВС від 06.06.2023 р. у справі № 280/4556/19 про те, що податковим законодавством (абз. 2 п. 120-1.2 ПКУ) визначено лише один критерій пов`язаності вторинного податкового повідомлення-рішення по відношенню до первинного - це його отримання, а не факт узгодженості або чинності.
Спробуйте VERDICTUM в LIGA360. Аналізуйте тексти судових рішень, формуйте аргументи. Деталі за посиланням.
Суди попередніх інстанцій встановили, що податковий орган 23.04.2019 року провів камеральну перевірку з питань відсутності реєстрації ПН/РК в ЄРПН, якою встановлено порушення вимог п. 201.10 ПКУ, а саме: відсутність реєстрації ПН/РК в ЄРПН упродовж граничного строку. Було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.05.2019 року про застосування штрафу у розмірі 50% від суми податкових зобов`язань на підставі абз. 1 п. 120-1.2 ПКУ за відсутність складання та реєстрації ПН/РК протягом граничного строку.
Крім того, 04.06.2019 року проведена камеральну перевірку позивача з питань відсутності реєстрації ПН/РК в ЄРПН після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення від 20.05.2019 року.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суди попередніх інстанцій виходили з того, що застосування штрафу, передбаченого абз. 2 п. 120-1.2 ПКУ можливе та законодавчо обґрунтоване за умови наявності первісного податкового повідомлення-рішення, яке є чинним на момент визначення повторності факту не реєстрації ПН/РК.
У даній справі суд встановив, що на момент визначення такої повторності податкове повідомлення-рішення від 20.05.2019 року про застосування штрафу перебувало у стані адміністративного та судового оскарження, а тому не могло бути взято до уваги контролюючим органом як таке, що надає право повторно накласти на позивача штраф у розмірі 50 % суми незареєстрованих ПН/РК.
Таким чином, відсутні підстави для застосування до позивача штрафу на підставі абз. 2 п. 120-1.2 ПКУ.
Крім того, суди також врахували наявність рішень судів, що набрали законної сили, у справах № 640/15445/19 та № 280/3012/19.
Верховний Суд зауважив, що для кваліфікації дій (бездіяльності) платника податків як підстави для застосування фінансово-правової відповідальності за вказаною статтею не потрібне настання ні будь-яких негативних наслідків, ні факту узгодження попередньо винесеного податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій згідно з абз. 1 п. 120-1.2 ПКУ, а достатньо лише доведення самого факту правопорушення, яке виявляється у протиправному діянні (бездіяльності), тобто невчиненні дій щодо реєстрації ПН/РК в ЄРПН, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі абз. 1 п. 120-1.2 ПКУ
Тож, критеріями з якими абз. 2 п. 120-1.1 ПКУ фактично пов`язує штрафу - отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, застосовано на підставі абз. 1 п. 120-1.2 ПКУ та не здійснення реєстрації протягом 10 днів (після отримання податкового повідомлення-рішення) в ЄРПН відповідно ПН/РК.
Як результат, Касаційний адміністративний суд резюмує, що відповідальність визначена абз. 2 п. 120-1.2 ПКУ не передбачає як необхідності узгодження первинного податкового повідомлення-рішення чи його чинності так і такої кваліфікуючої ознаки податкового правопорушення як повторність вчинення відповідного діяння, а отже посилання судів у своїх рішеннях на її наявність є помилковими.
LIGA360 має відповіді на будь-яке питання бухгалтера. Понад 1200 алгоритмів дій, особисті консультації експертів, новини й аналітика з "гарячих" тем. Замовте тестовий доступ за посиланням.