Ми вже розповідали про розгляд фінансовим комітетом парламенту ініціативи щодо скасування мораторію на податкові перевірки. І ось у Раді зареєстровано проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок (№10016-д від 16.10.2023 р.). Його автори - Д. Гетманцев та О. Сова, члени Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроєкт покликаний знайти компроміс між різними поглядами на скасування мораторію, адже у парламенті на тему скасування мораторію на проведення податкових перевірок вже є законопроект від Кабміну, а також ще п'ять законопроєктів, поданих народними депутатами. Сам же факт скасування заперечення у владі не викликає, адже західні партнери неодноразово інформували про необхідність обмеження дії мораторію на проведення податкових перевірок. Але лишалося питання - як саме це організувати.
Отже, проєктом закону запропоновано доповнити пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ новими нормами, зокрема:
- визначили критерії безпечних умов для проведення податкових перевірок;
- врегулювали особливості проведення перевірок на територіях, де ведуться бойові дії, та тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях;
- врегулювали порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок на період з 1 листопада 2023 року по 31 грудня 2024 року.
До підприємства прийшли контролюючі органи? Знайте, як захистити бізнес правовим шляхом з ІТ-платформою LIGA360. Подробиці за посиланням.
Зокрема, пропонується передбачити, що з 1 листопада 2023 року по 31 грудня 2024 року включно, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок можуть бути включені виключно:
1) платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;
2) платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);
3) платники податків, які надають/надавали фінансові, платіжні послуги;
4) нерезиденти, які здійснюють/здійснювали в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва та/або відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва нерезидента, високого ступеня ризику;
5) інші платники податків, які на основі показників, сформованих за підсумками 2021 календарного року, відповідають хоча б одному з таких критеріїв:
рівень сплати податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі;
рівень сплати податку на додану вартість на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі . Цей критерій не поширюється на платників податків, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25 і більше відсотків загальних обсягів постачання та одночасно рівень сплати податку на прибуток становить не менше 50 відсотків рівня сплати податку на прибуток у відповідній галузі;
дебіторська заборгованість перевищує кредиторську заборгованість більше ніж у 2 рази;
загальна сума витрат, відображених у податковій декларації про майновий стан і доходи, становить 75 або більше відсотків суми загального річного доходу, задекларованого у такій декларації, за умови що сума загального річного доходу, отриманого від провадження підприємницької діяльності, становить 10 мільйонів гривень і більше;
нарахування та/або виплата податковим агентом - юридичною особою доходів у вигляді заробітної плати в розмірі менше середньої заробітної плати по підприємствах відповідної галузі у відповідному регіоні.