Латвія планує обговорити з міністрами сільського господарства країн Євросоюзу заборону на імпорт російської аграрної продукції до Європейського Союзу та можливу заміну її продукцією українських сільгоспвиробників. Про це сказав міністр сільського господарства Латвії Армандс Краузе. Він нагадав, що у 2014 року, коли рф запровадила одностороннє ембарго на низку європейських продуктів, ЄС не ухвалив санкцій у відповідь.
«Наразі [російський аграрний] імпорт зростає. Крупи, можливо, навіть вкрадені в Україні. Ми не знаємо, звідки ця продукція. Саме з цього ми хотіли б розпочати дискусію про скорочення торгівлі з росією продовольством настільки, наскільки це можливо і дозволяють санкції», - пояснив свою позицію міністр.
За його словами, ЄС імпортує зернові культури на суму близько EUR2,2 млрд, а загальна вартість харчових продуктів, зокрема пшениці та кукурудзи, що споживаються щорічно в ЄС, становить близько EUR3 млрд. Дешевий імпорт зерна з рф призводить, зокрема, і до протестів фермерів у Польщі та Латвії, незадоволених падінням цін.
Краузе повідомив, що ініціативу щодо обмеження Євросоюзом імпорту зерна з рф підтримують Литва та Естонія. На засіданні аграрних міністрів ЄС буде також видно реакцію на цю ініціативу представників інших європейських країн.
«Насправді нам не потрібен імпорт продовольства в Європі. А якщо є якісь групи товарів, яких бракує, наприклад соняшникової олії, то є виробник - дуже велика Україна. Ми можемо купувати всі продукти харчування, які імпортуємо з росії, в України. Ми зможемо їх замінити й дати можливість допомогти уряду України фінансувати цю війну проти російської агресії», - резюмував посадовець.
Відчуйте силу інформації на вашому боці - з LIGA360 PRO. Експертна аналітика допоможе знайти правильний алгоритм дій для керівника, юриста, бухгалтера чи комплаєнс-офіцера. Замовте доступ за посиланням.
Своєю чергою, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький зазначив, що у 2024 році для сільгоспвиробників залишаються основними виклики, які пов'язані з повномасштабною війною - це питання фінансування, логістичні шляхи експорту та розмінування сільськогосподарських земель.
«Попри те, що, на жаль, майже 20% територій залишаються тимчасово окупованими, валове виробництво агропродукції в 2023 році є одним з найбільших, а урожайність - рекордна. Експорт на рівні 2019-2020 років. Це все завдяки стійкості і вмінню українських аграріїв працювати і боротися», - зазначив Висоцький.
За його словами, один з важливих напрямів роботи Мінагрополітики - продовження адаптації українського законодавства до норм і стандартів ЄС. За словами Тараса Висоцького, близько 40% всього законодавства ЄС стосується агросектору. Він наголосив, що доступ до європейського ринку - дуже важливий для розвитку агросектору країни.
