Орендар є податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю (пп. 170.1.1 ПКУ).
При цьому об'єкт оподаткування визначають виходячи з розміру орендної плати, згідно договору оренди. Проте він не може бути менший за мінімальну суму орендного платежу, встановлену авторами законодавства з питань оренди землі.
У ст. 21 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 р. № 161-ХІV прописано, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюють за згодою сторін у договорі оренди (крім строків за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюють відповідно до ПКУ).
При цьому умовами Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17.01.2000 р. № 5 передбачено, що сторони домовляються про розмір орендної плати, але він не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством.
Нагадаємо, що плата за оренду землі сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) має становити не менше 3% вартості земельної ділянки, земельної частки (паю), згідно з ст. 1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» від 02.02.2002 р. № 92/2002.
Таким чином, інформують у Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області, об'єкт оподаткування ПДФО за операціями з надання в оренду землі сільськогосподарського призначення, паю визначають виходячи з розміру орендної плати, що прописана в договорі оренди. Однак він має бути не менше 3% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).
Відчуйте силу інформації на вашому боці - з LIGA360 PRO. Експертна аналітика допоможе знайти правильний алгоритм дій для керівника, юриста, бухгалтера чи комплаєнс-офіцера. Замовте доступ за посиланням.
