Ми вже розповідали про законопроєкт №7731 від 05.09.2022 р. Після прийняття Верховною Радою він мав перетворитися на Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та деяких інших питань» від 25 квітня 2024 року № 3678-IX. Однак 16 травня Президент наклав вето на цей акт та повернув його до парламенту зі своїми пропозиціями.
Нагадаємо, що ухвалений ВРУ акт передбачав, зокрема, доповнення у КЗпП підстав для звільнення працівника з ініціативи роботодавця такими випадками:
- набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім звільнення від відбування покарання з випробуванням) за вчинення злочину проти основ національної безпеки України;
- невиконання працівником правил поведінки на підприємстві, в установі, організації в частині положень, передбачених частиною другою статті 142 КЗпП.
Своєю чергою, нова ч. 2 ст. 142 КЗпП мала передбачати, що складовою правил внутрішнього трудового розпорядку можуть бути правила поведінки на підприємстві, в установі, організації, які містять положення, зокрема, про:
- надання працівниками інформації щодо наявних у них зв'язків з фізичними особами, місце постійного проживання (перебування, реєстрації) яких знаходиться на території держави-агресора або тимчасово окупованій території України;
- зобов'язання працівників про нерозголошення інформації з обмеженим доступом, зокрема інформації, що становить державну чи комерційну таємницю, а також про умови роботи з конфіденційною інформацією.
У пропозиціях Президента для повторного розгляду цього Закону Верховною Радою йдеться про те, що втілений в акті підхід щодо змін не враховує принципу правової визначеності і, як наслідок, не досягає мети для його практичної реалізації.
Зокрема, використання формулювання «зв'язки з фізичними особами» не дає працівнику та роботодавцю змоги чітко та однозначно встановити про що саме йдеться. Не враховано, що працівник може й не мати інформації про місце проживання осіб, з якими має звязки. До того ж, не визначено у Законі і повноважень роботодавця щодо отриманої від працівника інформації з зазначеного питання.
Тож Президент пропонує сформулювати норму про встановлення правил поведінки на підприємстві без положень про надання працівниками інформації щодо наявних у них зв'язків з фізичними особами, місце постійного проживання (перебування, реєстрації) яких знаходиться на території держави-агресора або тимчасово окупованій території України.
Де читати про трудові зміни в умовах воєнного стану? У рішенні LIGA360:HR. Особливості дистанційної роботи, найму і звільнення працівників, бронювання й військового обліку та інші актуальні питання. Замовте LIGA360 - дізнавайтеся першими про найважливіше.
