За який період контролери можуть проводити фактичні перевірки суб’єктів господарювання

Згідно з пп. 75.1.3 ПКУ фактичною є перевірка, яку проводять за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Таку перевірку контролери здійснюють щодо:

• дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки;

• порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій;

• ведення касових операцій;

• наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів;

• дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

У п. 80.1 ПКУ прописано, що фактичну перевірку проводять без попередження платника податків (особи).

ЇЇ можна проводити на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформлене наказом. Копію такого наказу контролери вручають платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення фактичної перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених у п. 80.2 ПКУ.

За загальним правилом за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов'язаних з декларуванням податкових зобов'язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, податківці, крім випадків, визначених п. 102.2 ПКУ, мають право самостійно визначити суму штрафних санкцій платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення (абз. 3 п. 102.1 ПКУ).

Отже, податківці Головного управління ДПС в Одеській області повідомили, що за наявності будь-якої з підстав, визначених п. 80.2 ПКУ, контролери мають право проводити фактичні перевірки суб'єкта господарювання з питань, передбачених пп. 75.1.3 ПКУ, та перевіряти період діяльності, відповідно до строків давності встановлених ст. 102 ПКУ. Проте, перевіряючі мають врахувати період зупинення відліку строку давності, що визначений відповідно до п. 102.3 ПКУ.