Підприємство не належить до критичної інфраструктури – чи потрібні правила поведінки

Як ми вже повідомляли, з 27 вересня діють норми Закону №3768, який вніс до КЗпП нову підставу для звільнення, а саме - невиконання працівником правил поведінки на підприємстві, в установі, організації. Тож виникає питання чи обов'язково затверджувати додаткові локальні положення на підприємстві, в установі, організації щодо визначення правил поведінки працівника.

У ФПУ нагадали, що частина перша ст. 40 КЗпП була доповнена п.14 - невиконання працівником правил поведінки на підприємстві, в установі, організації в частині положень, передбачених ч. 2 ст. 142 КЗпП. Нова підстава для розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця має розглядатися разом з внесеними змінами до ст. 142 КЗпП.

Отже, складовою правил внутрішнього трудового розпорядку відтепер можуть бути правила поведінки на підприємстві, в установі, організації, які містять положення, зокрема про зобов'язання працівників про нерозголошення інформації з обмеженим доступом, зокрема інформації, що становить державну чи комерційну таємницю, а також про умови роботи з конфіденційною інформацією.

Встановлення правил поведінки на підприємствах, в установах, організаціях, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, та/або об'єктах чи операторах критичної інфраструктури є обов'язковим (ч. 3 ст.142 КЗпП). Для таких юросіб такі правила поведінки є обов'язковими. Перелік об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, затверджений Постановою №83. Питання віднесення до об'єктів чи операторів критичної інфраструктури врегульовано Законом №1882.

А чи потрібна наявність правил поведінки на підприємстві, в установі, організації, які не належать до вищезазначеної категорії підприємств/об'єктів? Вони є необов'язковими, однак на практиці багато юросіб використовують власні правила поведінки під час здійснення своєї діяльності. Наприклад, органи державної влади, як правило, мають правила етичної поведінки працівника, що були розроблені і затверджені виключно для працівників цих органів.

Відповідні правила і кодекси поведінки також застосовують підприємства та установи, діяльність яких пов'язана з використанням інформації з обмеженим доступом, зокрема інформації, що становить державну чи комерційну таємницю, а також про умови роботи з конфіденційною інформацією. Скажімо, у Кодексі етики та ділової поведінки Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» у розділі 12.Політика конфіденційності зазначено, що «Кожен працівник повинен виконувати вимоги законодавства України та внутрішніх документів Компанії, які регулюють процеси доступу, використання та розголошення конфіденційної інформації. Працівники не розголошують і не використовують в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв'язку з виконанням своїх повноважень та професійних обов'язків, крім випадків, встановлених законом. Працівники не повинні використовувати будь-які відомості про внутрішні процеси, будь-яку інформацію, одержану в процесі виконання своїх повноважень, з метою отримання особистої вигоди чи завдання шкоди Компанії».

Хоча розробка і затвердження правил поведінки працівника для підприємств, установ, організацій, що не мають стратегічного значення для економіки та безпеки держави, та/або об'єктах чи операторах критичної інфраструктури є необов'язковим, проте їх прийняття є доцільним з метою унормування цього питання, зауважили у Департаменті правового захисту апарату ФПУ.