Процедура адміністративного та судового оскарження рішень органів Державної податкової служби (ДПС) має недоліки, які перешкоджають ефективному вирішенню податкових спорів, тож необхідне їх удосконалення для підвищення ефективності, прозорості та справедливості податкових рішень. Про це, зокрема, йдеться у Звіті про результати аудиту ефективності на тему «Оскарження рішень ДПС: вплив на економічну активність платників податків», затвердженому на засіданні Рахункової палати.
Аудитори встановили, що ДПС протягом 2021-2023 років та І півріччя 2024 року вжила окремих заходів для удосконалення процедури адміністративного та судового оскарження. Зокрема, скорочено строк виконання рішень суддів, винесених на користь платників податків. Якщо 2021-2023 роках податківці виконували їх з затримкою від 3 місяців до 2 років, то у І півріччі 2024 року ситуація покращилася: строк виконання таких рішень не перевищував 3 місяці.
Загалом за період, що підлягав аудиту, платники податків оскаржили понад 44 тис. податкових рішень в адміністративному порядку, суди розглянули майже 73 тис. таких справ. Важливою знахідкою аудиторів є той факт, що результати оскарження рішень ДПС в адміністративному та судовому порядках суттєво різняться. Якщо в адміністративному порядку лише 27 % рішень (на 34,5 млрд грн) було задоволено на користь платників податків, то у судовому - задоволених на користь платників рішень 75 % (127,5 млрд гривень).
При цьому співвідношення вирішення податкових спорів з платниками податків переважало не на користь ДПС, тож податкові надходження, сплачені за рішеннями судів, поступово зменшувалися: 1,3 млрд грн у 2021 р., 0,8 млрд грн - у 2022 р., 0,5 млрд грн 2023 р. Крім того, за цей період ДПС сплачено 800 млн грн судового збору.
Аудит виявив, що впродовж 2021-2023 років та І півріччя 2024 року було зупинено реєстрацію 7,7 млн податкових накладних/розрахунків коригування (ПН/РК) на суму ПДВ 144,1 млрд гривень. Із цієї кількості 23,4 % (на 39,2 млрд грн ПДВ) зупинено за критерієм ризиковості платника ПДВ на основі наявної у ДПС податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення таким платником господарської операції.
На період аудиту у переліку ризикових перебували в середньому близько 16 тис. платників податків, при цьому вони сплатили до державного бюджету 42,7 млрд грн податків та зборів.
Водночас, на думку аудиторів, критерій ризиковості є досить узагальненим, що надає занадто широкі дискреційні повноваження комісіям регіонального рівня, які приймають відповідні рішення. Так, аудитори встановили, що окремі рішення комісій центрального та регіонального рівнів з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) були недостатньо обґрунтовані. Зокрема, суди скасовували ці рішення через:
- недоведення податковим органом підстав для застосування критерію ризиковості платника ПДВ «наявна податкова інформація»;
- неврахування наданих платниками ПДВ документів та письмових пояснень, яких було достатньо для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК.
У зв'язку з цим потребують удосконалення показники контрольно-перевірочної роботи на регіональному рівні та критерії їх оцінювання на центральному рівні.
За висновками Рахункової палати, відмова в реєстрації податкових накладних, включення платників податків до переліку ризикових, які у подальшому визнавалися судами як необґрунтовані, затримка у виконанні судових рішень щодо оскарження цих відмов негативно впливали на економічну активність платників податків. Це призвело до зниження рівня довіри до органів ДПС та правової системи загалом.
Маєш питання щодо ПДВ та реєстрації ПН? Вся інформація зібрана в LIGA360. Роз'яснення податківців, практичні ситуації та експертна аналітика. Більше переваг за посиланням.
