Якщо роботодавець і працівник домовилися про певну дату припинення трудового договору, працівник не має права відкликати свою заяву про звільнення. Анулювати таку домовленість можна лише за взаємною згодою про це власника або уповноваженого ним органу і працівника. Такий висновок зробив у постанові від 11 жовтня 2024 року у справі № 757/18577/22-ц (провадження № 61-4547св24) Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду.
У цій справі суди першої та апеляційної інстанцій постановили, що за відсутності належних та допустимих доказів існування відповідної згоди роботодавця, звільнення позивача (працівниці) проведено із дотриманням вимог КЗпП на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП, а тому відсутні правові підстави для її поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку. Також вказали, що оскільки підставою звільнення позивача є угода сторін, яка була досягнута щодо дати звільнення, то звернення до виборного органу для отримання згоди на таке звільнення не потрібне.
Верховний Суд погодився з такими висновками. Він вказав, що законодавством не встановлено відповідного порядку чи строків припинення трудового договору за угодою сторін, у зв`язку з чим вони визначаються працівником і власником або уповноваженим ним органом у кожному конкретному випадку.
Припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП застосовується у разі взаємної згоди сторін трудового договору, пропозиція (ініціатива) про припинення трудового договору за цією підставою може виходити як від працівника, так і від власника або уповноваженого ним органу. За угодою сторін може бути припинено як трудовий договір, укладений на невизначений строк, так і строковий трудовий договір. Припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП не передбачає попередження про звільнення ні від працівника, ні від власника або уповноваженого ним органу. День закінчення роботи визначається сторонами за взаємною згодою.
Пропозиція (ініціатива) і сама угода сторін про припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП можуть бути викладені як в письмовій, так і в усній формі. Якщо працівник подає письмову заяву про припинення трудового договору, то в ній мають бути зазначені прохання звільнити його за угодою сторін і дата звільнення. Саме ж оформлення припинення трудового договору за угодою сторін має здійснюватися лише в письмовій формі. У наказі (розпорядженні) і трудовій книжці зазначаються підстава звільнення за угодою сторін з посиланням на пункт 1 частини першої статті 36 КЗпП і раніше домовлена дата звільнення.
Таким чином, передбачена пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП угода сторін є самостійною підставою припинення трудового договору, яка відрізняється від розірвання трудового договору з ініціативи працівника та з ініціативи власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу тим, що в цьому разі потрібне спільне волевиявлення сторін, спрямоване на припинення трудових відносин в обумовлений строк і саме з цих підстав.
Нова LIGA360 змінює все! Підсилюй роботу бухгалтера використанням комплексної інформації. Податкові нововведення та їх застосування у роботі, запобігання податковим ризикам. Дізнайся деталі, замовивши презентацію саме для тебе.
