Органи ДПС мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу у порядку, передбаченого законодавством (пп. 20.1.29 ПКУ).
Розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків контролери здійснюють керуючись:
положеннями ст. 100 ПКУ;
постановою КМУ «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» від 27.12.2010 р. № 1235 (далі - Перелік обставин);
Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. № 574 (далі - Порядок).
При виникненні у платника податків тимчасових фінансових ускладнень він має право звернутися до податкового органу за місцем свої реєстрації або за місцем реєстрації такого грошового зобов'язання (податкового боргу) із заявою про відстрочення цього зобов'язання або боргу.
У Головному управлінні ДПС у м. Києві зауважили, що платник податків, який звертається до податківців із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.
Відстрочені суми погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного контролерами чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із п. 100.8 ПКУ затверджує рішення про відстрочення, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов'язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі (п. 100.7 ПКУ).
Відстроченням є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день прийняття контролерами рішення про таке відстрочення.
Підставою для відстрочення грошових зобов'язань/ податкового боргу платника податків є:
надання ним доказів, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків (згідно з Переліком обставин);
та економічне обґрунтування, яке вказує на можливість погашення грошових зобов'язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (п. 100.5 ПКУ).
Згідно з розд. II Переліку обставин форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зазначені у ч. 2 ст. 141 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 р. № 671/97-ВР, - це обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.
Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, може бути, зокрема, сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини. Такий сертифікат має бути адресним (тобто наданим конкретному платнику), а також має містити необхідні відомості про наявність причинно-наслідкового зв'язку обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) з фінансовим станом заявника (з посиланням на відповідні підтверджуючі документи).
Податківці наголосили, що суму грошового зобов'язання чи податкового боргу, яка заявлена до відстрочення та становить 1 мільйон гривень і більше, відстрочення надається лише за умови:
передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до відстрочення суму грошового зобов'язання, - у разі відстрочення грошових зобов'язань;
перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до відстрочення суму податкового боргу, - у разі відстрочення податкового боргу.
Отже, для вирішення питання відстрочення податкового боргу платник має звернутися до територіального органу ДПС за місцем свого обліку або за місцем обліку такого зобов'язання і надати усі передбачені Порядком документи. У заяві платника мають бути чітко визначений предмет розгляду - відстрочення, види платежів, а також їх сума. Усі надані документи мають відповідати вимогам законодавчих та нормативних актів, а також містити інформацію, що є необхідною для прийняття рішення про відстрочення.
Відсутність повного пакета документів та/або оформлення документів неналежним чином є підставою для відмови платнику у наданні відстрочення.
Замовте індивідуальну презентацію LIGA360 та спробуйте наші інструменти на практиці вже сьогодні.
