Працевлаштування неповнолітніх — дороговказ для роботодавців

Під час літніх канікул молодь часто прагне працевлаштуватися. В цей час роботодавцям необхідно пам'ятати, що законодавство України передбачає особливі умови праці для неповнолітніх, тобто осіб, які не досягли 18 років.

Працедавцям слід враховувати вік, стан здоров'я неповнолітніх та умови праці на підприємстві, відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону праці» та глави ХІІІ «Праця молоді» Кодексу законів про працю України. Усі ці норми розроблено і застосовуються, щоб зберегти здоров'я та працездатність молодого покоління.

У Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області звернули увагу на найважливіші нюанси, які слід знати роботодавцю, який планує працевлаштувати неповнолітнього.

Закон України «Про охорону праці» каже роботодавцю:

• неповнолітнього можна приймати на роботу лише після попереднього медичного огляду;

• вік, з якого допускається прийняття на роботу, тривалість робочого часу, відпусток та деякі інші умови праці неповнолітніх визначаються законом;

• не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні, а також до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей.

Наразі діють граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми. Їх затвердили наказом МОЗ від 22.03.1996 р. № 59:

- при короткочасній роботі для хлопців та дівчат:

• 14 років - 5 та 2,5 кг відповідно;

• 15 років - 12 та 6 кг відповідно;

• 16 років - 14 та 7 кг відповідно;

• 17 років - 16 та 8 кг відповідно;

- при довготривалій роботі для хлопців та дівчат:

• 15 років - 8,4 та 4,2 кг відповідно;

• 16 років - 11,2 та 5,6 кг відповідно;

• 17 років - 12,6 та 6,3 кг відповідно.

Кодекс законів про працю України встановлює наступні вимоги:

• особи, що не досягли 18 років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, але в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України;

• не дозволяється прийом на роботу осіб молодше 16 років, але за згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть прийматись на роботу особи, які досягли 15 років. Підлітки 14 років теж мають право на працю під час навчання у загальноосвітніх школах, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладах. Їх праця, як виняток, може застосовуватись для виконання легкої роботи, що не шкодить здоров'ю і не порушує процес навчання, у вільний від навчання час. Прийом на роботу відбувається лише за згодою одного із батьків або особи, що його замінює;

• для підлітків 14-15 років загальна тривалість робочого часу не повинна перевищувати 24 години на тиждень, а для підлітків 16-17 років - 36 годин. Розподіл тижневого робочого часу повинен бути рівномірний протягом робочого тижня. Час виконання підлітками вантажних робіт повинен становити не більше 1/3 робочого часу;

• для осіб, які не досягли 18 років, молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів, молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів не встановлюється випpoбyвaння при прийнятті на роботу ( цю норму тимчасово скасовано на період дії воєнного стану);

• зарплата неповнолітнім працівникам при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи;

• працівникам віком до 18 років надаються щорічні відпустки у зручний для них час тривалістю 31 календарний день. У перший рік роботи відпустка повної тривалості надається за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві;

• передбачено обмеження звільнення працівників молодше 18 років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Звільнення допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) комісії в справах неповнолітніх. При цьому звільнити неповнолітнього можна лише у виняткових випадках.

Саме про ці обмеження доцільно знати як підліткам, так і роботодавцям.