Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів провів чергове засідання, під час якого було розглянуто проєкт Закону України про Державний бюджет України на 2026 рік за реєстр. №14000. Також у ході обговорення було окреслено необхідність ухвалення законопроєктів, спрямованих на вдосконалення соціальної та ветеранської політики держави, зокрема про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для підвищення розміру прожиткового мінімуму (реєстр. №13466).
За результатами розгляду Комітет сформував пропозиції щодо збільшення прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць та мінімальної заробітної плати, а також щодо видатків, зокрема, які стосуються виконання рішень міжнародних та національних судів, заборгованості з виплати заробітної плати, пенсійного забезпечення, підтримки ветеранів війни, соціального захисту населення тощо.
Як ми вже повідомляли, у проєкті Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» пропонується установити з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років - 2817 гривень;
дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень;
працездатних осіб - 3328 гривень;
працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, інших працівників державних органів, а також працівників податкових і митних органів, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року;
осіб, які втратили працездатність, - 2595 гривень;
осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення за рішеннями суду, - 1600 гривень.
На думку соціального Комітету, у проєкті Державного бюджету на 2026 рік продовжено практику заниження прожиткового мінімуму та поглиблення перманентно існуючої проблеми щодо невідповідності законодавчо затвердженого прожиткового мінімуму його фактичному розміру, який відображає реальну вартість наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, що покликані забезпечити нормальне функціонування організму людини, збереження її здоров'я, задовольнити основні соціальні і культурні потреби особистості.
За інформацією Мінсоцполітики, фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах липня 2025 року в розрахунку на місяць на одну особу, а також для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення, становив:
на одну особу - 8196,64 грн. (9664,13 грн. з урахуванням суми обов'язкових платежів);
для дітей віком до 6 років - 7375,23 грн.;
на дітей віком від 6 до 18 років - 9310,74 грн.;
для працездатних осіб - 8574,01 грн. (11135,08 грн. з урахуванням суми обов'язкових платежів);
для осіб, які втратили працездатність - 6 895,21 гривень.
У своїх рекомендаціях Комітет висловився доволі різко про цю ситуацію та плани уряду на наступний рік: «Таким чином відбувається не що інше, як нищення системи соціального захисту населення, яка недоотримує сотні мільярдів гривень через неспроможність держави забезпечити фінансування заробітних плат працівників бюджетної сфери, обрахованих на основі реального прожиткового мінімуму для працездатних осіб».
Щодо згаданого законопроєкту № 13466, то на думку Комітету його реалізація сприятиме припиненню штучного гальмування процесу зростання прожиткового мінімуму і впровадженню пов'язаних із цим реформ, створить передумови для підвищення рівня доходів саме для тих категорій населення країни, які найбільше того потребують.
Уряд пропонує мінімальну заробітну плату встановити з 1 січня 2026 року:
у місячному розмірі - 8647 гривень;
у погодинному розмірі - 52 гривні.
На думку Комітету, це не покриває її інфляційне знецінення не тільки прогнозного рівня інфляції у 2026 році (9,9%), а навіть і поточного 2025 року - 9,5%. Зазначене сприятиме зниженню купівельної спроможності населення України, зменшенню надходжень до бюджетів у вигляді податків, обов'язкових зборів і соціальних внесків та поглибленню дефіцитів бюджетів, а відповідно, матиме негативний вплив на забезпечення обороноздатності країни.
Як працювати ефективніше й уникати ризиків для твоєї компанії? З рішенням LIGA360. Тільки зараз замовляй на вигідних умовах Special program.
Читайте також:
