Ми вже повідомляли, що Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт №14141, яким пропонується внести зміни до статті 24 Кодексу законів про працю України щодо електронного документообігу при працевлаштуванні. Метою документа є створення правових умов для укладення трудових договорів у електронній формі із застосуванням кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису без обов'язкової фізичної присутності працівника та без подання паперових документів, що посвідчують особу.
Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради пояснює, що пропонується закріпити для укладення трудового договору в електронній формі наступне:
ідентифікація працівника здійснюється шляхом підписання трудового договору КЕП або УЕП;
сторони трудових відносин можуть за взаємною згодою визначити порядок створення, пересилання та зберігання електронних документів;
електронний кадровий документообіг здійснюється з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Таким чином, фізичне подання паспорта або інших документів для посвідчення особи перестає бути обов'язковим елементом процедури працевлаштування.
Чому ці зміни є актуальними? В умовах воєнного стану значна частина працездатного населення:
перебуває у статусі ВПО;
працює дистанційно;
знаходиться за межами постійного місця проживання або за кордоном.
Тож запровадження електронного працевлаштування:
забезпечує реалізацію конституційного права на працю;
спрощує залучення кадрів;
сприяє відновленню економічної активності на деокупованих територіях.
Після прийняття відповідного Закону, працевлаштування виглядатиме наступним чином:
трудовий договір як електронний документ;
дистанційне укладення без особистої присутності;
ідентифікація через КЕП або УЕП;
повноцінний електронний кадровий документообіг;
юридична рівність електронних і паперових документів.
Актуальні кадрові питання-2026 - у новій LIGA360. Військовий облік, бронювання працівників, нестандартні кейси при нарахуванні й виплаті відпускних, лікарняних тощо. Замовте презентацію прямо зараз.
Водночас слід звернути увагу, що, попри спрощення процедур, електронне працевлаштування не зменшує відповідальності роботодавця, а вимагає більшої організаційної та цифрової дисципліни.
По-перше, існує ризик неналежної ідентифікації працівника. Неперевірений або неправомірно використаний електронний підпис може стати підставою для:
оскарження трудового договору;
визнання його неукладеним.
По-друге, можливе порушення правил зберігання електронних документів. Втрата або неможливість відтворення електронних кадрових документів фактично прирівнюється до їх відсутності під час перевірок або судових спорів.
По-третє, загрожує формальне оформлення без виконання інших обов'язків. Адже електронний договір не замінює:
наказ про прийняття;
повідомлення до ДПС;
ведення табелів обліку робочого часу.
Тож невиконання цих вимог розцінюється як порушення трудового законодавства.
Також існують ризики кібербезпеки та захисту персональних даних: електронний кадровий облік передбачає обробку чутливої інформації. Її витік може мати як правові, так і репутаційні наслідки.
Роботодавцю слід буде по-новому готуватися до перевірок Держпраці. Для них доведеться:
надавати електронні договори;
підтверджувати чинність електронних підписів;
продемонструвати систему зберігання документів.
Як мінімізувати ризики? Роботодавцям доцільно:
розробити внутрішній порядок електронного документообігу;
перевіряти чинність КЕП/УЕП;
забезпечити резервне зберігання даних;
навчити кадрові служби;
дотримуватися всіх класичних вимог КЗпП.
Електронне працевлаштування у 2026 році - це не просто спрощення процедур, а перехід до нової моделі трудових відносин. Успішність цього переходу залежить від того, наскільки роботодавці поєднають цифрові інструменти з дотриманням трудових гарантій і належним кадровим обліком, кажуть в інспекції.
Читайте також:
