Невиплата заробітної плати, лікарняних або відпускних - одне з найпоширеніших порушень трудових прав працівників, особливо в умовах воєнного стану. Але воєнний стан не скасовує обов'язок роботодавця здійснювати виплати, а більшість трудових гарантій для працівників у 2026 році збережені. Нижче наведено алгоритми дій працівника в такій ситуації.
Загальний порядок дій при порушенні прав працівника
КРОК 1. З'ясуйте, що саме вам не виплатили. Найпоширеніші ситуації:
не виплачують заробітну плату або виплачують її частково;
не оплачено лікарняний;
не виплачені відпускні;
виплати затримуються місяцями без пояснень.
За законом:
заробітна плата виплачується не рідше двох разів на місяць (з інтервалом не більше 16 календарних днів) - ст. 115 КЗпП;
відпускні виплачуються до початку відпустки, якщо інше не передбачено законодавством, трудовим або колективним договором - ст. 21 Закону про відпустки;
лікарняні виплачуються після отримання роботодавцем фінансування від Пенсійного фонду України, але роботодавець зобов'язаний своєчасно подати заяву-розрахунок.
КРОК 2. Зафіксуйте порушення. Навіть якщо роботодавець обіцяє «заплатити пізніше», обов'язково збирайте докази:
трудовий договір або наказ про прийняття на роботу;
розрахункові листки (якщо видавалися);
табелі обліку робочого часу;
е-лікарняний або наказ про надання відпустки;
листування з роботодавцем (месенджери, електронна пошта).
Ці матеріали знадобляться для перевірки або судового захисту.
КРОК 3. Зверніться до роботодавця письмово. Варто подати:
службову записку або
письмову вимогу про виплату заборгованості.
Навіть короткий текст є достатнім: «Прошу виплатити заборгованість із заробітної плати за ___ місяць у розмірі ___ грн». Збережіть копію документа або доказ його надсилання.
КРОК 4. Подайте скаргу до Держпраці:
письмово або через електронні сервіси;
із зазначенням: даних роботодавця, суті порушення, періоду невиплати.
За зверненням працівника Держпраці має право провести позапланову перевірку навіть під час воєнного стану (ст. 16 Закону № 2136).
КРОК 5. Звернення до суду - ефективний спосіб захисту. Працівник має право:
подати позов про стягнення заборгованості;
не сплачувати судовий збір у спорах про зарплату;
звернутися до суду без обмеження строку давності щодо вимог про оплату праці (ч. 2 ст. 233 КЗпП).
Суд може стягнути:
заборгованість із виплат;
компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із затримкою (ст. 34 Закону про оплату праці);
середній заробіток за час затримки - у разі звільнення працівника (ст. 117 КЗпП);
судові витрати з роботодавця.
Якщо не оплатили лікарняний
Перевірте:
чи відкрито е-лікарняний;
чи передав роботодавець дані до ПФУ;
чи не було зафіксовано порушення режиму лікування.
Пам'ятайте: формулювання «через війну лікарняні не платимо» - незаконне. Війна не звільняє роботодавця від обов'язку оформити документи та забезпечити виплату.
Якщо не платять відпускні
Запам'ятайте:
відпускні мають бути виплачені заздалегідь;
направлення у відпустку без виплат - порушення закону;
примусова відпустка «за власний рахунок» - незаконна.
Висновки
Чого НЕ варто робити:
мовчки чекати місяцями;
звільнятися «за власним бажанням», не отримавши борг;
працювати без оформлення, сподіваючись на виплати;
погоджуватися на усні обіцянки.
Короткий чек-лист
гроші не платять - фіксуйте порушення;
немає реакції - письмова вимога;
далі - звернення до Держпраці;
паралельно або одразу - суд;
війна не дорівнює відсутність трудових прав.
Невиплата зарплати, лікарняних чи відпускних є порушенням закону навіть під час війни. Працівник має реальні та дієві інструменти захисту. Чим швидше ви почнете діяти - тим легше довести порушення. Закон - на боці працівника, якщо його права порушені, повідомляє Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради.
Академія LIGA ZAKON запрошує на вебінар "Новий Трудовий кодекс 2026: кадровий облік, ЕДО та зміни в трудовому законодавстві" (24 лютого, 11:00 - 16:30). Детальна інформація про вебінар та реєстрація - за посиланням.
