Банківський нагляд за поверненням валюти працює як годинниковий механізм: щойно оформлено митну декларацію або підписано акт поставки, лічильник граничних строків розрахунків починає свій відлік.
Наразі проводити взаємозалік заборгованостей із нерезидентом фактично неможливо, оскільки банківські установи просто не мають права знімати такі операції з нагляду на підставі документів про припинення зобов'язань. Це означає, що валюта має фізично надійти на ваш рахунок, інакше операція вважатиметься незавершеною.
Ця ситуація створює значні фінансові ризики для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Будь-яке порушення встановлених строків автоматично тягне за собою нарахування пені за кожен день прострочення. Сума санкцій накопичується від обсягу неодержаних коштів і може сягати значних розмірів, хоча закон і обмежує її загальний розмір вартістю самого товару.
Водночас існують певні винятки, за яких банк може завершити нагляд, наприклад, при розрахунках у незначних сумах або за умови використання специфічних банківських інструментів. Хоча адміністративна відповідальність до посадових осіб у цьому випадку не застосовується, фінансовий тягар для самої компанії може бути відчутним.
Як правильно діяти, якщо гроші затримуються, та які документи допоможуть законно зняти операцію з нагляду в інших випадках читайте в матеріалі: «Експорт товарів: валютний нагляд і ЗЕД-пеня».
Свіжа аналітика та практичні кейси - завжди під рукою. Замов презентацію LIGA360 прямо зараз.
