Підприємства, які підпадають під вимоги НП(С)БО 29 "Фінансова звітність за сегментами", мають не лише формально згадувати сегменти діяльності, а й чітко визначати їх види та пріоритетність у Положенні про облікову політику. Йдеться про обов'язкову частину фінансової звітності, яка дозволяє структурувати бізнес за окремими напрямами та коректно розкривати результати діяльності.
Норми стандарту застосовуються до підприємств, які займають монопольне становище або щодо яких запроваджено державне регулювання цін. У таких випадках потрібно не лише встановити порядок розкриття сегментної інформації, а й подавати її у складі річної фінансової звітності (форма № 6).
Водночас мікропідприємства, малі підприємства, непідприємницькі товариства, бюджетні установи та суб'єкти, що звітують за МСФЗ, не подають інформацію за сегментами відповідно до цього стандарту.
Сегменти визнаються звітними, зокрема, за критерієм фінансового результату - якщо їх показник становить 10% і більше від сукупного результату. Незвітні сегменти можуть об'єднуватися до категорії "Інші", а перелік сегментів переглядається щорічно.
Як правильно визначити сегменти, встановити критерії та оформити це в обліковій політиці - читайте детальніше у статті "Види сегментів діяльності та їх пріоритетність: як зазначити в Положенні про облікову політику підприємства".
