Основне нововведення полягає в тому, що державні інспектори тепер мають регламентований доступ до реєстру для виявлення підозрілих фінансових операцій та боротьби з відмиванням коштів. Кожен запит регулятора має бути чітко обґрунтованим і прив'язаним до конкретної електронної справи або фінансового розслідування, що ведеться в системі Держфінмоніторингу. Це означає, що будь-яка транзакція, яка викликає сумнів, тепер може бути миттєво зіставлена з реальними статками посадовця, вказаними у його декларації,.
Для бізнесу, особливо тих, хто співпрацює з державним сектором або має серед клієнтів політично значущих осіб, це нововведення означає суттєве посилення комплаєнс-контролю. Оскільки Держфінмоніторинг тепер бачить повну картину активів контрагентів-посадовців, будь-які розбіжності у звітності бізнесу та деклараціях їхніх партнерів ставатимуть приводом для відкриття справ. Це вимагає від суб'єктів господарювання більш ретельної перевірки походження коштів та прозорості угод.
Важливим аспектом є суворий захист інформації: доступ здійснюється через зашифровані канали Національної системи конфіденційного зв'язку, а всі дії користувачів реєструються в електронних журналах. НАЗК раз на пів року перевірятиме правомірність таких запитів, щоб запобігти несанкціонованому використанню конфіденційних даних,. Для юридичних осіб це гарантія того, що інформація про їхні операції, залучена до розслідувань, не потрапить до третіх сторін без законних підстав.
Загалом, нова система взаємодії спрямована на посилення фінансової дисципліни та мінімізацію корупційних ризиків на державному рівні. Для професійних учасників ринку та бізнесу це сигнал до того, що фінансовий моніторинг стає дедалі технологічнішим, а приховати сумнівні операції за складними ланцюгами власності або декларативними прогалинами стає практично неможливим.
Докладніше у матеріалі "Держфінмоніторинг має доступ до деклараційного реєстру ".
