Предметом розгляду стала мальтійська «Схема 2020 року», яка дозволяла іноземним інвесторам отримувати громадянство країни в обмін на заздалегідь визначені платежі та інвестиції без вимоги щодо фактичного проживання або наявності іншого «справжнього зв'язку» з державою.
Це рішення є фундаментальним для європейського права, оскільки воно вперше чітко визначає, що національна компетенція держав-членів щодо питань натуралізації не є абсолютною і повинна здійснюватися з дотриманням права ЄС. Суд постановив, що практика «продажу» паспортів порушує законодавство ЄС та принцип щирої співпраці, оскільки вона перетворює громадянство Союзу на об'єкт комерціалізації та підриває взаємну довіру між державами-членами.
Детальний аналіз правової аргументації та наслідків цього рішення читайте у матеріалі "Єврогромадянство не продається - позиція суду ЄС".
