Мобінг чи управлінське право: Верховний Суд визначив межу між конфліктом та цькуванням

Верховний Суд виніс рішення, що чітко розмежовує законні дії роботодавця та трудове цькування (мобінг). Цей прецедент є важливим орієнтиром для бухгалтерів та кадрових служб, які відповідають за нарахування премій, надбавок та оформлення кадрових ротацій.

Позицію Верховного Суду та усі ключові аргументи читайте в експрес-аналізі: «Мобінг чи управлінське рішення: де проходить межа відповідальності роботодавця»

Ситуація, що стала предметом розгляду Верховного Суду, стосується тривалого конфлікту між працівницею та Київським міським центром зайнятості, який переріс у судовий спір про встановлення факту мобінгу (цькування). Більше про заборону мобінгу знайдете за посиланням.

Основні обставини справи та хронологія подій

Позивачка працювала в системі служби зайнятості з 2004 року на різних посадах. Конфліктна ситуація загострилася, починаючи з 2017 року, коли відбулися перші зміни у структурі установи.

Протягом останніх років працівницю тричі звільняли за скороченням штату (у 2018, 2021 та 2024 роках). У перших двох випадках вона успішно оскаржила звільнення в судах та була поновлена на роботі з виплатою середнього заробітку за час прогулу. На момент розгляду справи про мобінг спір щодо третього звільнення ще тривав.

Працівниця стверджувала, що після чергового поновлення у 2023 році її робоче місце ізолювали в окремому кабінеті, створюючи навколо неї ворожу атмосферу. Також вона зазначала, що їй доручали роботу, не передбачену посадовою інструкцією.

Позивачка вказувала на фінансову дискримінацію, оскільки її надбавка за інтенсивність праці складала 50%, тоді як іншим колегам у 2023 році встановили виплати у розмірі 60-70%.

Працівниця розцінила такі дії роботодавця як систематичний та умисний тиск, спрямований на приниження її ділової репутації та професійної придатності, з метою змусити її звільнитися. Вона вимагала офіційно визнати ці дії мобінгом.