Після звільнення територій багато підприємств стикаються з болючою реальністю: доступ до потужностей відновлено, але адміністративні будівлі зруйновані, а обладнання чи товари безслідно зникли або викрадені загарбниками. Перед бухгалтерами постає складне завдання - правильно відобразити списання таких активів у податковому обліку. Деталі читайте в коментарі «Списання майна на окупованих територіях: як не платити ПДВ за втрачені активи».
У чому суть проблеми?
Головне питання полягає в тому, чи потрібно нараховувати ПДВ при списанні майна, яке було викрадене або знищене під час окупації. За загальним правилом ПКУ, ліквідація основних засобів за власним рішенням платника розглядається як постачання, що тягне за собою нарахування податку за ставкою 20%. Водночас існують норми щодо обставин непереборної сили та спеціальні «воєнні» правила, покликані полегшити тягар для бізнесу.
Коли йдеться про значні фінансові ризики, платники податків намагаються з'ясувати:
- Чи можна застосувати норми пункту 321 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, щоб уникнути нарахування ПДВ при списанні викраденого в окупації майна?
- Як правильно розмежувати податкові наслідки для основних засобів та товарів, оскільки для них передбачено різні механізми регулювання?
- Який саме пакет документів є достатнім для підтвердження того, що ліквідація відбулася без згоди власника?
Нюанси застосування кожної норми ПКУ в умовах воєнного стану потребують детального аналізу, оскільки кожна ситуація має свої особливості залежно від типу активу та обставин його втрати.
Більше інформації знайдете на LIGA360. LIGA360 допоможе бути впевненим у кожному рішенні.
Читайте іншу актуальну аналітику:
