Будівництво оборонних укріплень та фортифікаційних споруд на сільськогосподарських угіддях вимагає оновлення правових механізмів взаємодії між державою та землекористувачами. 19 серпня парламент підтримав за основу законопроєкт, який пропонує спеціальну процедуру встановлення земельного сервітуту для військових потреб. Йдеться про приватні сільськогосподарські землі, які можуть знадобитися для будівництва фортифікаційних та військово-інженерних споруд. Для агробізнесу важливим є не лише саме обмеження користування землею, а й те, як у разі ухвалення документа оформлюватимуть компенсацію. Докладніше про можливі зміни та практичні наслідки для агробізнесу - в експрес-аналізі LIGA360 «Землю агробізнесу для військових потреб хочуть використовувати за новою процедурою». Зміни безпосередньо стосуватимуться власників паїв, агрохолдингів, фермерських господарств та орендарів угідь на визначених урядом територіях.
Якщо Ви ще не наш клієнт - почніть свою роботу з LIGA360 вже сьогодні - Ligazakon.net.
Чинна стаття 99 ЗКУ вже передбачає можливість встановлення сервітуту для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд. Однак законопроєкт пропонує окремий механізм для приватних сільськогосподарських угідь.
У разі ухвалення змін обласні військові адміністрації зможуть встановлювати військовий земельний сервітут без погодження із власником, землекористувачем чи заставодержателем. Власника та користувача мають письмово повідомляти про таке рішення. Право власності або оренди при цьому не припинятиметься, але користування відповідною частиною землі буде обмежене.
Для аграрного підприємства це означатиме необхідність швидко оцінити, яку площу фактично неможливо буде використовувати, як це вплине на посівну кампанію, врожай і договори оренди. Окремо потрібно буде контролювати державну реєстрацію сервітуту та обтяження речових прав.
Проєкт передбачає і механізм компенсації. Йдеться, зокрема, про плату за сервітут та відшкодування вартості втраченого врожаю або неодержаного доходу в передбачених випадках. Для бухгалтера це означатиме необхідність окремо документувати обмеження користування землею, розмір збитків та отримані компенсаційні виплати.
Податкові наслідки також потребуватимуть окремої уваги після остаточного ухвалення закону. Зокрема, підприємствам доведеться враховувати, як новий статус земельної ділянки впливатиме на земельний податок, орендну плату та податкову звітність. Сам законопроєкт ще не встановлює остаточного порядку оподаткування таких операцій.
Поки ця ініціатива залишається законопроєктом, чинні правила користування землею продовжують діяти. Тому агропідприємствам не потрібно змінювати облік або земельні документи лише через його підтримку парламентом за основу. Водночас варто вже перевірити договори оренди, дані про земельні ділянки та документи, які можуть підтвердити витрати, врожай і збитки. Несвоєчасна фіксація меж обмеженої ділянки чи відсутність належного документального підтвердження витрат на посівну можуть ускладнити подальше отримання відшкодування збитків.
Якщо закон буде ухвалено, для агробізнесу важливими стануть не лише нові правила встановлення сервітуту, а й порядок документування обмежень та отримання компенсації. Саме ці документи можуть мати значення для бухгалтерського, аудиторського та податкового супроводу земельних операцій.
Читайте також:
