Верховний Суд ухвалив Постанову, яка безпосередньо торкається правил ознайомлення працівників із кадровими рішеннями та обчислення процесуальних строків.
Предметом судового розгляду став позов колишнього працівника до закладу дошкільної освіти про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Роботодавець здійснив скорочення штату в період дії воєнного стану, ознайомивши працівницю з наказом про майбутнє звільнення дистанційно - через популярний месенджер "Viber". Про деталі справи читайте в коментарі «Повідомлення у Viber не замінює належного вручення кадрових наказів - Верховний Суд».
Ключова суперечка точиться навколо того, чи запускає таке електронне повідомлення перебіг передбаченого ст. 233 КЗпП України місячного строку для оскарження звільнення в суді, якщо працівник не заперечує, що користується цим месенджером. Постають принципові питання: чи діє альтернативний порядок обміну документами під час воєнного стану автоматично? Чи необхідна для цього заздалегідь зафіксована згода обох сторін трудового договору?
Бухгалтер, який здійснює розрахунки при звільненні та відповідає за фінансову стабільність компанії, напряму стикається з наслідками кадрових помилок. Визнання звільнення незаконним призводить до примусового стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. У цій справі сума до стягнення, самостійно розрахована позивачкою перед зверненням до суду, склала понад 125 000 гривень.
Дізнатися, які саме висновки зробив Верховний Суд щодо законності використання Viber для звільнення та як бізнесу уникнути фіскальних ризиків, ви можете у аналітичному огляді в системі LIGA360.
