Минсоцполитики в ході розгляду питань відносно норми тривалості робочого часу і відпустки без збереження зарплати відмітило наступне.
1. Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин в тиждень. У колективному договорі може бути встановлена менша норма, але у такому разі не зменшується розмір оплати праці, яка повинна здійснюватися по повній тарифній ставці, повному окладу. Тобто в цьому випадку норма тривалості робочого часу (хоч вона і менша) відповідає нормі оплати праці.
2. Працівникам надається перерва для відпочинку і живлення тривалістю не більше двох годин. Час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Таким чином, обмеживши максимальну тривалість обідньої перерви двома годинами, законодавство не визначає її мінімальної тривалості. Проте її тривалість має бути такою, щоб перерва виконувала своє призначення. Тривалість перерв для відпочинку і живлення встановлюється працедавцем самостійно в правилах внутрішнього трудового розпорядку або в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, встановлених чинним законодавством і Галузевою угодою.
3. Чинним законодавством не передбачено ділення на частини відпусток без збереження заробітної плати. Тривалість відпусток розраховується в календарних днях, тому відпустки не діляться на годинник (лист від 03.02.2012 р. № 31/13/133-12).
