ГНСУ у листі від 07.05.2012 р. № 7912/6/15-1415 розглянула питання відносно документального підтвердження витрат, пов'язаних з банківським обслуговуванням платника податків, і відмітила наступне.
Порядок надання банком послуг з розрахунково-касового обслуговування визначається у відповідному договорі.
Перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції, визначений постановою НБУ від 18.06.2003 р. № 254.
Зокрема, до первинних документів відносяться касові документи, які є підтвердженням здійснених операцій готівкою, і меморіальні, які використовуються для безготівкових розрахунків, а саме: меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки і інші документи.
Первинними меморіальними документами, які підтверджують надання банком послуг з розрахунково-касового обслуговування, є меморіальні ордери, платіжні доручення, за умови вказівки в них виду платежу (послуги з розрахунково-касового обслуговування, наданої банком).
Інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного і аналітичного обліку. Запис в регістрах аналітичного обліку здійснюється тільки на підставі відповідного санкціонованого первинного документу.
Враховуючи викладене, виписка з особового рахунку клієнта, в якій вказані зміст операції - послуга з розрахунково-касового обслуговування, надана банком, і сума операції, за умови вказівки в ній обов'язкових реквізитів, передбачених ст. 9 Закону про бухоблік, може вважатися документом, що підтверджує суму витрат на оплату банківських послуг з розрахунково-касового обслуговування.