Минсоцполитикипроаналізувавши норми Інструкції про службові відрядження і КЗоТ, дійшло висновку, що праця працівника, який спеціально відряджається для роботи у святкові і неробочі дні, оплачується в подвійному розмірі годинної або денної ставки.
Проте враховуючи, що положення Інструкції поширюються тільки на органи державної влади, підприємства, установи і організації, які повністю або частково містяться (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, то госпрозрахункові підприємства питання відносно відряджень, зокрема, відносно порядку напряму працівників у відрядження і компенсації за роботу у вихідні дні, повинні врегулювати в колективному договорі.
Оплата праці працівників, що відряджаються, здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижче за середній заробітку.
У денний заробіток працівника, який повинен порівнюватися з среднедневным, при оплаті періоду відрядження включаються усі елементи заробітної плати, які працівник отримує згідно з умовами трудового, колективного договору в місяці, в якому його направляють у відрядження : оклад, доплати, надбавки, премії, індексація і т. д. Посібник з тимчасової непрацездатності не включається в денну заробітну плату.
Облік робочого часу на підприємстві, що направляє працівника у відрядження, ведуть відповідно до встановленого режиму робочого часу для цього підприємства. Робочий час працівника, спрямованого у відрядження, враховується на підставі наказу керівника - замість робочих днів йому робиться відмітка, що підтверджує його відрядження (лист від 26.04.2013 р. № 478/13/84-13).
