Миндоходов в ході розгляду питання відносно обліку в якості платників податків іноземних компаній, які придбали нерухомість на території України, повідомило наступне.
Купівля нерухомості, її обслуговування і зміст в належному стані передбачає перебування на території України представництва або представника нерезидента, наділеного правами на укладення договорів купівлі-продажу або оренди землі, фінансування підтримки нерухомості в належному стані, а також внесення до бюджету плати за землю.
Вирішенням усіх питань, пов'язаних з використанням нерухомості, може займатися представництво іноземного суб'єкта господарської діяльності в розумінні ст. 1 Закону про ВЭД. Наданням нерухомості в оренду або здійсненням іншої господарської діяльності іноземним суб'єктом на території України займається постійне представництво нерезидента згідно з визначенням пп. 14.1.193 НКУ.
Обов'язки управління нерухомістю за договором управління майном покладаються на керівника згідно з главою 70 ГКУ.
Також іноземна компанія - власник нерухомості на території України може створити підприємство з іноземними інвестиціями і внести нерухомість як інвестицію або внесок в статутний капітал українського підприємства.
Для окремих видів господарської діяльності українське законодавство утримує вимогу обов'язкової реєстрації на території України юридичної особи. Наприклад, одного тільки придбання іноземною компанією майнового комплексу санаторію (землі і будов) недостатньо для функціонування санаторію і використання відповідної земельної ділянки згідно з його цільовим призначенням. Необхідною умовою в цьому випадку є реєстрація української юридичної особи.
Залежно від вибраного варіанту, на обліку в податковій інспекції знаходитиметься представництво іноземної компанії, постійне представництво нерезидента, що управляє майном або юридична особа з іноземними інвестиціями. Процедури постановки на облік таких платників податків визначені Порядком № 1588.
Пункт 4.4 Близько № 1588 визначає особливості постановки на облік іноземної компанії у разі отримання нерухомості або землі в Україні у власність тимчасово з наступним відчуженням. Проте ці особливості можуть бути застосовані тільки якщо законами, документами на нерухомість, рішеннями судів або актами органів державної влади, що встановлюють право, встановлені обмеження відносно терміну здійснення права власності іноземною компанією. Наприклад, така ситуація можлива у разі отримання іноземною компанією землі сільськогосподарського призначення у спадок. Для цього випадку обмеження терміну права власності встановлені ч. 4 ст. 81 і ст. 143 ЗКУ.
Отже, норми п. 4.4 Близько № 1588 можуть застосовуватися в окремих виняткових випадках і за умови надання в податкові органи копій документів, що підтверджують обмеження терміну користування нерухомістю (лист від 06.08.2013 р. № 14101/7/99-99-18-05-01-17).
