Народні депутати можуть скоро перейти до спрощення ведення бізнесу та стимулювання інвестиційну діяльність в Україні, що в кінцевому має сприяти зростанню в міжнародному рейтингу Doing Business. На це націлений законопроект № 1059, внесений 29.08.2019 р. до Ради.
Однак назвати цей документ новим складно. Адже його ключові позиції співпадають із законопроектом від Мінекономрозвитку, який внесли на розгляд Ради ще 15.03.2018 р. (реєстраційний № 8124). Проте 29.08.2019 р. його відкликали. І схоже на основі його внесли новий законопроект, про який і піде мова.
Що ж намагатимуться спросити народні депутати для бізнесу?
1. У сфері захисту прав акціонерів:
- передбачити відповідальність осіб із заінтересованістю та посадових осіб акціонерного товариства за збитки, завдані правочином із заінтересованістю, укладеним на неринкових умовах, згода на вчинення якого була надана мажоритарним акціонером або призначеними ним особами;
- включити питання про вибір незалежного аудитора публічного акціонерного товариства до виключної компетенції загальних зборів акціонерів;
- розширити перелік правочинів, які вважають правочинами із заінтересованістю.
2. У сфері забезпечення виконання договірних зобов'язань передбачити, що:
- зобов'язання може бути забезпечене шляхом передання кредиторові у довірчу власність майна - об'єкта забезпечення;
- кредитор виступає власником майна (на відміну від застави) та може реалізувати об'єкт забезпечення від свого імені у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань;
- об'єкт забезпечення не входить до ліквідаційної маси боржника або кредитора, а тому порушення провадження у справі про банкрутство не зможе завадити зверненню стягнення на майно (на відміну від застави, де процедура банкрутства може заблокувати звернення стягнення на майно на кілька років);
- боржникам надають певні гарантії, які зменшують ризики зловживання кредиторами (довірчими власниками) своїми правами;
- статус кредитора як довірчого власника обмежує можливість боржника вивести об'єкт забезпечення з-під обтяження та уникнути виконання зобов'язання.
3. У сфері будівництва:
- скасувати обов'язок сплати пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту.
4. У сфері договорів застави земельних ділянок:
- скасовувати обов'язковість експертної грошової оцінки земельних ділянок приватної власності, які передають у заставу; а також для випадку відображення вартості земельних ділянок та права користування земельними ділянками у бухобліку відповідно.
5. У сфері держреєстрації підприємництва:
- передбачати, що модельний статут товариства є багатоваріантним та передбачає можливість обрання різних його редакцій, у тому числі редакції "за замовчуванням", яка формується з положень, рекомендованих КМУ;
- виключити зі списку документів, які подають для державної реєстрації юрособи та ФОП, заяви про обрання спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційної заява про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, та/або заяви про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій;
- передбачати, що коли від державної податкової служби не отримано відомості про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів та наявність заборгованості зі сплати ЄСВ, від органів ПФУ про наявність заборгованості зі сплати страхових коштів та фондів соцстрахування, державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації проводять за принципом мовчазної згоди із зазначенням органів державної влади, від яких відповідні відомості не надійшли.
Джерело: законопроект № 1059 від 29.08.2019 р. про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні.
Про інші законодавчі ініціативи від провладної більшості народних депутатів ми розповідали у новинах:
- "Зміни в сфері РРО: лібералізація чи затягування пасків";
- "Трудовий кодекс ухвалять до 2020 року";
-"Єдиний рахунок платникам податків запропонують у 2020 році";
- "Єдина звітність із ЄСВ та ПДФО з'явиться не рані- ше 1 липня 2020 року";
- "Декриміналізувати фіктивне підприємництво запропонували в "Слуга народу";
- "Prozorro стане обов'язковою для закупівель від 50 тисяч гривень".
