В умовах війни вкрай важливо, аби механізм держави безперебійно працював. Саме він забезпечує та підтримує оборону України та водночас дає змогу суспільству отримувати життєво важливі функції та послуги, реалізація яких забезпечується, зокрема, органами державної влади, місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання державного сектору економіки.
У перші ж дні війна призвела до тимчасового призупинення діяльності деяких держорганів. Після наших перемог на півночі та певної стабілізації ситуації на інших ділянках, певні державні органи поступово почали відновлювати роботу. Безумовно, за кожною державною установою стоять люди. З початком війни багато держслужбовців виїхали за кордон або в інші регіони України, когось мобілізували, а хтось добровільно став на захист Батьківщини зі зброєю в руках. У багатьох державних органах постала гостра необхідність у терміновому поповненні кадрових ресурсів.
Законодавче регулювання трудових відносин у період воєнного стану
Трудові відносини між працівником та роботодавцем регулюються переважно Конституцією України, КЗпП та іншими спеціальними законами. Праця держслужбовців має своє спеціальне регулювання:
- Закон України «Про державну службу» (далі – Закон № 889-VIII);
- Закон України «Про очищення влади» (далі – Закон № 1682-VII);
- Постанова КМУ від 18.01.2017 № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів».
З початком війни багато положень законодавства, які діяли за мирного часу, виявилося неможливо накласти на воєнні реалії. Законодавець оперативно включився в роботу і почав змінювати регулювання, вибудовуючи новий юридичний простір і пристосовуючи його до нових умов. 15 березня Парламент прийняв Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2136-ІХ (далі - Закон № 2136-ІХ). Це досить прогресивний і комплексний крок, адже встановлюються нові тимчасові умови щодо укладення та розірвання трудових договорів, зміни істотних умов праці, переведення на іншу роботу, надання відпусток, максимальної тривалості роботи протягом тижня та періоду відпочинку, оплати праці.
Проте, як бачимо з роз’яснення НАДС, відносини, що виникають у зв’язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, повністю врегульовані Законом № 889-VIII, тому положення Закону № 2136-ІХ в цій частині до державних службовців не застосовуються. На практиці це означає, що для процедур призначення держслужбовців вказані зміни не мають жодного значення.
Дізнавайтеся першими про зміни законодавства під час воєнного стану. Усі нововведення, аналітика й консультації доступні в LIGA360. Замовляй сьогодні на вигідних умовах.
Як усе працює зараз?
Протягом двох місяців війни вступ громадян України на посади державної служби в державних органах здійснюється на загальних підставах відповідно до Закону № 889-VIII за результатом конкурсу, порядок проведення якого регламентується Постановою № 246.
Від моменту прийняття рішення про оголошення конкурсу до фактичної можливості виконання працівником трудових обов’язків в середньому проходить 2-3 тижні. В умовах відсутності доступу до інтернету, проблем із функціонуванням веб-ресурсів органів державної влади така процедура видається занадто формалізованою. Зараз фактор часу грає першу скрипку. Кожна година та день – це людське життя та здоров’я. Наприклад, Пенсійний фонд України провадить державну політику у сфері загальнообов'язкового пенсійного забезпечення, здійснює своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій. Відсутність чи брак відповідних кадрів може призвести до затримки або інших перешкод при нарахуванні пенсії, яка може бути чи не єдиним джерелом доходу найбільш незахищених верств населення – людей похилого віку. Це лише один приклад із сотень.
Перспективи законодавчих змін
Розуміючи проблему та маючи на меті прискорити прийняття управлінських рішень в умовах війни та спростити процедуру кадрового відбору, 24 березня Парламент прийняв Закон України ""Про внесення змін до Законів України «Про центральні органи виконавчої влади» та «Про правовий режим воєнного стану» щодо забезпечення керованості державою в умовах воєнного стану".
Зміна 1. Скасування конкурсного відбору для держслужбовців на час дії воєнного стану
Новий закон передбачає, що у період дії воєнного стану керівником державної служби або суб’єктом призначення, сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради, начальником відповідної військової адміністрації без конкурсного відбору здійснюється призначення на:
- посади державної служби;
- посади в органах місцевого самоврядування;
- посади керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки, комунальних підприємств, установ, організацій.
Перелік зрозумілий, хоча й юридично не зовсім коректний. Так, наприклад, посади керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки, комунальних підприємств, установ, організацій вже відносяться до посад державної служби категорії «Б» (ч. 2 ст. 6 Закону № 889-VIII), тому нелогічним є виділяти окрему категорію.
Окрім того, відповідно до положень ст. 3 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», посадами в органах місцевого самоврядування є, серед іншого, посади, на які особи призначаються на конкурсній основі (державна служба), та посади, на які особи призначаються за іншою процедурою – шляхом укладення трудового договору або контракту (не є державною службою, конкурсна процедура відсутня).
Ймовірно, варто очікувати додаткових уточнень у майбутньому.
Зміна 2. Спрощення переліку документів для призначення на посаду
Відповідно до нововведень, особа, яка претендує на відповідну посаду, має подавати:
- заяву;
- заповнену особову карту встановленого зразка;
- документи, що підтверджують громадянство, наявність освіти та досвіду роботи згідно з вимогами законодавства.
У порівнянні з попереднім переліком документів, скасовується вимога подавати копію Державного сертифіката про рівень володіння державною мовою та заяву на згоду на проходження спеціальної перевірки, передбаченої Законом № 1682-VII. Втім, подача цих документів та проходження перевірки передбачається у строк до 3 місяців з моменту припинення чи скасування воєнного стану.
Зміна 3. Скасування спеціальної перевірки
Спеціальна незалежна перевірка надає можливість дізнатися про деталі біографії особи та виявити потенційно небезпечного кандидата. Новий закон скасовує таку перевірку. З позиції економії часу та ресурсів, враховуючи термінову необхідність, такі зміни є цілком логічними.
З іншого боку, відсутність профільного відбору підвищує ризик надання доступу до посади особам із сумнівними намірами (колабораціоністам, агентам ворожих спецслужб тощо). Ймовірно, аби уникнути ризиків, замість формальних механізмів перевірки застосовуватимуть суб’єктивно-неформальні – людський фактор (знайомі, люди «за рекомендаціями», враження від співбесіди), з яким боролися у мирний час. Видається, що ігнорувати спеціальну перевірку повністю є недоцільно. На нашу думку, її потрібно проводити або в прискореному / урізаному вигляді, або протягом певного проміжку часу з моменту призначення особи на посаду.
Зміна 4. Скасування декларування
Закон від 24 березня скасовує обов’язкову вимогу щодо подачі кандидатом на посаду декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачену Законом України «Про запобігання корупції». Проте декларація кандидата на посаду, якщо особу призначено на вакантну посаду державної служби або служби в органах місцевого самоврядування у період дії воєнного стану, має бути подана у період з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану, до 00 годин 00 хвилин відповідного числа третього місяця від такого дня. Це означає, що строки подачі такої декларації відтерміновуються.
Зміна 5. Процедури після припинення / скасування воєнного стану
Конкурси на такі посади будуть проводитися, але у строк не пізніше 6 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану. Граничний строк перебування особи на відповідній посаді, призначення на яку відбулося під час дії воєнного стану, становить не більше 12 місяців після припинення чи скасування воєнного стану.
Незрозумілим є питання щодо строків проведення конкурсу з моменту скасування воєнного стану. Якщо спливає 6-місячний строк для проведення конкурсу, яким чином особа ще може працювати півроку на посаді? Якщо роботодавець не встиг вчасно провести конкурс? Тут варто чекати додаткових роз’яснень.
Шукаєш судове рішення чи правову позицію? Спробуй LIGA360 - найзручніший інструмент для правового аналізу й пошуку документів. Замовляй зараз зі знижкою 40%.
Призначення на державну службу в військових адміністраціях
У питанні призначень на державні посади є ще один важливий аспект, що прямо пов'язаний із воєнним станом. На виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки i порядку, Указом Президента від 24 лютого 2022 року № 68/2022 утворено тимчасові державні органи — військові адміністрації. Цим законом в умовах воєнного стану законодавець виділив окремий (спрощений) спосіб заміщення посад державної служби в військових адміністраціях – шляхом призначення певної категорії осіб.
Абзацом другим ч.5 ст. 4 цього закону визначено, що у разі набуття районною, обласною державною адміністрацією статусу відповідної військової адміністрації, посади державних службовців можуть заміщатися:
- військовослужбовцями військових формувань;
- особами рядового i начальницького складу:
1) правоохоронних органів;
2) служби цивільного захисту.
В першу чергу, такий крок пояснюється важливістю військових адміністрацій, адже саме вони керують та забезпечують злагодженість дій всіх структур у певному районі або області, а отже, потребують досвідчених та надійних кадрів. В цьому випадку особи відряджаються до військових адміністрацій для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки та залишаються на військовій службі або у правоохоронному органі без виключення зі списків особового складу. Перелік посад у військових адміністраціях населених пунктів, які підлягають заміщенню, затверджується Президентом України за поданням Головнокомандувача Збройних Сил України, орієнтуючись на кадрові потреби та можливості в певному регіоні.
В умовах збройної агресії державне управління має в першу чергу вирішувати завдання, що продиктовані війною. У мирному житті загальне управління на місцях здійснюють політики, які реалізують певний політичний курс. В умовах війни управлінський фокус зміщується в бік військових. На перше місце виходить раціоналізм, який визначає першість і компетентність логічного та стратегічного ходу міркування, що спрямоване на забезпечення обороноздатності. Військове управління на місцях якнайліпше дозволяє досягти цих цілей. Війна вимагає дій, підпорядкованих єдиній меті – відсічі збройній агресії, саме тому ці зміни є необхідними для стабільної роботи державного органу.
Відкритим залишається питання щодо строку перебування особи на посаді. Оскільки особи відряджаються для виконання завдань, то презюмуємо, що в такому випадку робота на державній службі буде строковою – на період дії воєнного стану. Детального роз’яснення законодавець поки не надає.
Замість висновку
За 2 місяці війни спрощена процедура призначення на посади державної служби у військових адміністраціях запобігла втраті керованості держави та забезпечила доступ до державної служби спеціальній категорії осіб. Тож можна констатувати, що спрощена процедура була безперечно виваженим стратегічним рішенням. Застосування Закону від 24 березня в найближчому майбутньому вирішить ще низку організаційних питань, пов’язаних із призначенням держслужбовців на посади, спростить процедуру відбору, відкинувши зайвий формалізм. Подібні зміни є цілком обачливими та далекоглядними, адже на війні правильне, але невчасне рішення за своїми наслідками мало відрізняється від неправильного. Теперішні часи вимагають від законодавця, роботодавця та працівників рішучих дій та об’єднання всіх зусиль заради того, аби Україна перемогла і захистила свій суверенітет.
Микола Єрема, юрист ЮФ INTEGRITES,
Алла Борисенко, помічник юриста ЮФ INTEGRITES
Есть вопросы об условиях военного положения? Закажи LIGA360 со скидкой 40%. Получи аналитику и консультации по “горячим” темам: налоги, учет, пошлина, лицензии, выплаты, алгоритмы действий для бизнеса.
