Розрахунок відпускних: коригування заробітку (середньої зарплати) у разі підвищення окладу

Нині це одне з найактуальніших питань. Адже тривалий час госпрозрахункові підприємства вважали, що вони можуть не застосовувати норми п. 10 Порядку № 100 під час розрахунку середньої зарплати для оплати відпусток. Тобто не проводити коригування заробітку (середньої зарплати) у разі підвищення окладів (ставок). Мінсоцполітики та Держпраці наполягають, що ця норма стосується всіх роботодавців без винятків.

Тому з'ясуймо, чи можна не проводити коригування заробітку під час розрахунку середньої зарплати та як на практиці здійснюють розрахунок середньої зарплати з урахуванням коригування у зв'язку з підвищенням окладів.

У разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів) на підприємстві, в установі, в організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колдоговорах, як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробіток (виплати з п. 3 Порядку № 100) за період до підвищення коригують на коефіцієнт підвищення ставок (окладів). На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування зарплати та інших виплат провадять з урахуванням їх фінансових можливостей. Саме так звучить норма п. 10 Порядку № 100.

У статті "Розрахунок відпускних: практичні ситуації" ми докладно розглянули алгоритм обчислення середньої зарплати та розрахунку відпускних. Щодо реалізації п. 10 Порядку № 100 на практиці, то немає окремого алгоритму, є лише кілька роз'яснень Мінсоцполітики, якими й доводиться керуватися. Тож проаналізуємо їх і наведемо на прикладах порядок розрахунку середньої зарплати з урахуванням коригування заробітку (середньої зарплати) на коефіцієнт підвищення тарифних ставок (посадових окладів).

Коригування заробітку: основні правила та процедура

По-перше, коригування заробітку здійснюють тільки в разі обчислення середньої зарплати відповідно до Порядку № 100 - за умови, що відбулося підвищення посадових окладів (тарифних ставок) у розрахунковому періоді чи в разі збереження середнього заробітку.

По-друге, норма п. 10 Порядку № 100 поширюється на підприємства, установи, організації незалежно від підпорядкування та форми власності. Незважаючи на те що про фізосіб-підприємців у цій нормі не згадують, вони теж мають її дотримуватися як роботодавці. Адже згідно зі ст. 6 Закону про відпустки наймані працівники мають право на відпустку незалежно від того, де вони працюють: на підприємстві, в установі, в організації чи у фізособи-підприємця. А порядок обчислення зарплати за час відпустки визначає Кабмін (ч. 2 ст. 21 Закону про відпустки). Тому Порядок № 100 повною мірою поширюється й на фізосіб-підприємців, у яких є наймані працівники (лист Мінсоцполітики від 27.10.2016 р. № 1491/13/8416, далі - Лист № 1491).

По-третє, п. 10 Порядку № 100 застосовується в разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів) на підприємстві, в установі, в організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колдоговорах (угодах). Тому госпрозрахункові підприємства цю норму тлумачать так: немає колдоговору на підприємстві чи не передбачено ним підвищення окладів (ставок) - немає обов'язку проводити коригування.

Однак на кожному підприємстві має бути встановлена система оплати праці, тарифні сітки або схеми посадових окладів, які будуються на основі мінімального посадового окладу (тарифної ставки) та міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень і тарифних коефіцієнтів (ст. ст. 96 - 97 КЗпП).

До речі, суд уважає, що коригування потрібно проводити й у випадку, якщо рішення про підвищення окладів (ставок) приймає керівник підприємства разом із профспілкою (постанова ВСУ від 18.02.2015 р. у справі № 6-234цс14).

Отже, під час контролю інспекторами з праці дотримання законодавства про працю вони визнають порушенням непроведення коригування заробітку (середньої зарплати), якщо відбулося підвищення окладів (ставок), навіть коли це не було передбачено колдоговором, а проводилося за рішенням керівника підприємства.

По-четверте, можна знайти давніші роз'яснення Мінпраці, де воно стверджувало: якщо на підприємстві було підвищення посадових окладів (тарифних ставок) лише для окремих категорій працівників, то коригування середнього заробітку не провадять (листи Мінпраці від 05.12.2005 р. № 06-4/165, від 04.04.2006 р. № 260/13/84-06).

Однак, зважаючи на вимоги ст. ст. 96 - 97 КЗпП, така ситуація може статися вкрай рідко, якщо тільки не порушувати норми КЗпП.

Підвищення посадових окладів (тарифних ставок) має відбуватися одночасно для всіх працівників, адже вони повинні бути прив'язані до мінімального посадового окладу (тарифної ставки).

Отже, порушення підприємством норм ст. ст. 96 - 97 КЗпП не дає підстав для непроведення коригування заробітку (середньої зарплати) під час обчислення середньої зарплати для оплати відпустки.

По-п'яте, коефіцієнт підвищення посадових окладів (тарифних ставок) визначають розділивши підвищений оклад (ставку) на той, що був до підвищення (лист Мінсоцполітики від 24.04.2017 р. № 1261/0/101-17-28).

Постійно виникає питання: скільки знаків брати після коми після розрахунку коефіцієнта підвищення? Однозначно - не менше ніж два знаки після коми, але краще 5-6 знаків, тоді буде забезпечено точність розрахунків. Аби не було претензій у контролерів, порядок округлення коефіцієнта краще зафіксувати нормативним актом роботодавця.

По-шосте, на госпрозрахункових підприємствах коригування зарплати та інших виплат провадять з урахуванням їх фінансових можливостей, тобто це означає, що передбачено можливість зменшення коефіцієнта коригування.

Наказ про зменшення коефіцієнта коригування для всіх працівників підприємства погоджують із профспілкою чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом за наявності відповідних обґрунтувань відсутності фінансових можливостей (Лист № 1491). Але це не означає, що коригування можна взагалі не проводити (лист Мінпраці від 15.10.2007 р. № 250/06/186-07).

По-сьоме, коригуванню на коефіцієнт підвищення окладів (ставок) підлягають усі виплати, перелічені в п. 3 Порядку № 100, зокрема, і суми лікарняних, декретних, відпускних, індексації зарплати.

Отже, під час розрахунку середньої зарплати й оплати відпустки застосовують алгоритм, визначений у п. 7 Порядку № 100. Ми його докладно описали в матеріалі "Алгоритм розрахунку відпускних і не тільки". Але суму заробітку для розрахунку середньої зарплати коригують з урахуванням коефіцієнта підвищення окладів (ставок).

Коригування заробітку (середньої зарплати): приклад розрахунку

Спершу наведемо покроковий алгоритм розрахунку середньої зарплати з урахуванням коригування заробітку за період до підвищення окладів (ставок).

Крок 1. Визначаємо розрахунковий період - він залежить не від місяця видання наказу й кількості наказів, а від того, у якому саме календарному місяці згідно з наказом працівникові надають відпустку.

Крок 2. Визначаємо кількість календарних днів у розрахунковому періоді:

• підсумовуємо всі календарні дні розрахункового періоду;

• віднімаємо всі святкові й неробочі дні, визначені ст. 73 КЗпП;

• виключаємо дні, протягом яких працівник відповідно до законодавства або з інших поважних причин не трудився і за ним не зберігався заробіток чи зберігався частково.

Крок 3. Визначаємо сумарний заробіток за розрахунковий період, підсумовуючи заробіток, що охоплює виплати, перелічені в п. 3 Порядку № 100.

Премії зараховують до заробітку того місяця, на який вони припадають, згідно з розрахунковою відомістю на зарплату, а одноразову винагороду за підсумками роботи за рік і за вислугу років - до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.

Крок 4. Обчислюємо коефіцієнт коригування, розділивши посадовий оклад після підвищення на посадовий оклад до підвищення.

Крок 5. Коригуємо заробіток для розрахунку відпускних (на коефіцієнт підвищення - за період до підвищення), якщо було підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток.

Крок 6. Визначаємо середньоденну заробітну плату, розділивши сумарний відкоригований заробіток на календарні дні розрахункового періоду (без святкових і неробочих днів та інших періодів, виключених на підставі абз. 6 п. 2 Порядку № 100).

Крок 7. Розраховуємо суму відпускних: середньоденну зарплату множимо на кількість календарних днів відпустки.

Розберемо докладно на прикладі наведений вище алгоритм розрахунку...