Утримання аліментів: що робити в разі призову працівника на військову службу

У разі призову працівника, який є платником аліментів, на військову службу в роботодавця неодмінно виникне питання щодо порядку подальшого утримання та перерахування аліментів на підставі виконавчого документа. Розглянемо можливі варіанти дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП:

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Тож, у ч. 3 ст. 119 КЗпП передбачено обов'язкове збереження за мобілізованим працівником лише місця роботи й посади.

Водночас за рішенням керівництва підприємства мобілізованому працівнику можуть здійснювати щомісячні виплати у вигляді матеріальної допомоги в розмірі середнього заробітку, посадового окладу тощо.

Зважаючи на це, розглянемо можливі дії роботодавця залежно від обраного ним варіанта.

Варіант 1. За працівником, призваним на військову службу, зберігаються лише місце роботи й посада

У разі стягнення аліментів як частки заробітку (доходу) боржника відрахування здійснюють із фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця (ч. 6 ст. 71 Закону № 1404).

Якщо роботодавець за період військової служби не здійснює нарахування доходу мобілізованому працівнику, то зрозуміло, що джерела доходу для утримання аліментів у нього немає.

У щомісячному звіті про здійснені відрахування та виплати (за формою, наведеною в додатку 9 до Інструкції № 512/5) передбачено відображення суми залишку непогашеної заборгованості в графі "Примітки" звіту, де також указують причину, через яку аліменти не перераховано в повній сумі.

Отже, залежно від того, коли саме виникла перша заборгованість (у місяці призову на військову службу чи в наступному місяці), у звіті потрібно вказати про відсутність нарахувань доходу мобілізованому працівнику.

Крім того, візьміть до уваги: у ч. 2 ст. 69 Закону № 1404 передбачено, що в разі припинення перерахування коштів стягувачу підприємства, установи, організації фізичні особи, фізичні особи - підприємці не пізніше як у триденний строк повідомляють виконавцю про причину припинення виплат і зазначають нове місце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно відоме.

Очевидно, що на підставі цього положення Закону № 1404 підприємство має повідомити виконавця про те, що "працівник мобілізований із ___ числа та нарахування доходу йому не проводять із ___ числа, у зв'язку із чим підприємство змушене припинити утримання аліментів".

Варіант 2. Працівнику, призваному на військову службу, виплачують щомісячну допомогу за рахунок роботодавця

У ч. 1 ст. 69 Закону № 1404 зазначено:

1. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби…

Види доходів, які є джерелом для утримання аліментів, наведено в п. 1 Переліку № 146. Серед них: основна зарплата, усі види доплат і надбавок до зарплати, премії, інші види заробітку.

Поряд із цим у пп. 1 п. 12 Переліку № 146 вказано, що утримання аліментів не провадять із сум неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги.

Якщо мова йде про щомісячну виплату працівнику матеріальної допомоги, то такий дохід може бути віднесений до інших заохочувальних і компенсаційних виплат, про які зазначено в п. 2.3 Інструкції № 5:

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати включають винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Отже, така допомога належить до фонду оплати праці, а не до неоподатковуваної допомоги. Тож її сума є джерелом для утримання аліментів.

Якщо надалі роботодавець прийме рішення про припинення виплати щомісячної допомоги працівнику, тоді варто обов'язково повідомити виконавця про причину припинення виплат так, як це вказано вище (див. варіант 1).

Також на цю тему читайте статті:

"Утримання аліментів із заробітку працівника за його заявою: про що варто знати роботодавцю";

"Утримання аліментів із заробітку працівника: процедури виконавчого провадження";

"Працівник не з'являється на роботі: що робити із заборгованістю за аліментами";

"Утримання аліментів із зарплати працівника: як урахувати вартість подарунків";

"Утримання аліментів із суми матеріальної допомоги працівника: як розрахувати";

"Утримання аліментів із середнього заробітку мобілізованого працівника".

ПРАВОВИЙ ГЛОСАРІЙ

1. КЗпП - Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

2. Закон № 1404 - Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VIII.

3. Перелік № 146 - Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджений постановою КМУ від 26.02.93 р. № 146.

4. Інструкція № 512/5 - Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Мін'юсту від 02.04.2012 р. № 512/5.

5. Інструкція № 5 - Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держстату від 13.01.2004 р. № 5.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2024

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Автор

Інна Журавська,

експертка ЛІГА:ЗАКОН