Верховний суд про відповідальність підприємця за неоформленого працівника

ВС/КАС висловився з приводу правомірності одночасного притягнення підприємця до відповідальності за ч. 2 ст. 265 КЗпП та ч. 3 ст. 41 КпАП за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) (постанова ВС/КАС від 21.12.2018 р. у справі № 814/2156/16).

Так, і ч. 2 ст. 265 КЗпП і ч. 3 ст. 41 КпАП передбачено відповідальність для фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Водночас штраф за ч. 2 ст. 265 КЗпП є фінансовою санкцією, яка накладається постановою уповноваженої посадової особи Держпраці, що може бути оскаржена в судовому порядку, а штраф за ч. 3 ст. 41 КпАП є адміністративною відповідальністю і накладається згідно із рішенням суду за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Ключової відмінністю цих двох статей є суб'єктний склад правопорушення: за ст. 265 КЗпП до відповідальності може бути притягнено юридичну особу як роботодавця, а за ст. 41 КпАП - посадову особу цієї юридичної особи.

Однак, у разі притягнення до відповідальності фізичної особи-підприємця на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП і ч. 3 ст. 41 КпАП, повністю збігаються суб'єкт відповідальності і вид порушення (допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору).

Оскільки в обох нормах йдеться про юридичну відповідальність за одне й те саме правопорушення, для застосування ст. 61 Конституції України (відповідно до якої ніхто не може двічі притягатися до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення) необхідно з'ясувати, чи належить відповідальність, передбачена ст. 265 КЗпП і ст. 41 КпАП, до одного виду.

Закон не визначає, до якого саме виду юридичної відповідальності належать заходи впливу за правопорушення, передбачені у ч. 2 ст. 265 КЗпП.

Кваліфікуючи вид цієї відповідальності, суд узяв до уваги:

· мету відповідальності - покарання роботодавців за порушення законодавства про працю та легалізація фонду оплати праці;

· характер шкоди - шкоду заподіяно суспільству, а не працівнику;

· вид стягнення - фінансова санкція у виді штрафу;

· суб'єкт, який притягує до відповідальності - державний орган;

· джерело сплати - штраф зараховується до державного бюджету.

Враховуючи вищенаведені ознаки, а також пріоритетність тлумачення, яке у найбільшій мірі відповідає інтересам людини, ВС/КАС дійшов висновку, що правопорушення, передбачені у ч. 2 ст. 265 КЗпП так само, як і правопорушення, передбачене у ч. 3 ст. 41 КУпАП, належать до адміністративної відповідальності.

Відповідно, одночасне притягнення підприємця до відповідальності за ч. 2 ст. 265 КЗпП та ч. 3 ст. 41 КпАП за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) є неправомірним.

Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.