Звітність
Звіт про управління та Звіт про платежі на користь держави до ДФС не подаються.
Податківці черговий раз підкреслили, що ані Звіт про управління, ані Звіт про платежі на користь держави не потрібно подавати до ДФС разом із декларацією з податку на прибуток, адже такі звіти не є фінансовою звітністю.
При цьому такі звіти обов'язково мають бути оприлюднені разом із аудиторським висновком у порядку, передбаченому п. 2 Порядку № 419.
Див. лист ДФС від 19.02.2019 р № 5491/7/99-99-15-02-01-17.
Яка відповідальність за подання фінзвітності за невідповідною формою.
За подання фінзвітності не за встановленою формою органами держстату до посадових осіб та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються адміністративні стягнення.
Податківці у свою чергу вказують: якщо внаслідок виявлених у фінзвітності помилок підлягають уточненню показники податкової декларації з податку на прибуток та звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, то таке уточнення здійснюється із поданням до уточнюючої декларації (звіту) уточненої фін звітності за відповідний звітний період.
Див. роз'яснення ДФС у категорії 102.23 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.sfs.gov.ua).
Декларація про валютні цінності починаючи з 1 кварталу 2019 року не подається.
Вимоги щодо декларування наявних у резидентів валютних цінностей та майна, яке знаходяться за межами України, передбачалися ст. 9 Декрету № 15-93 та ст. 1 Указу № 319 (які втратили чинність з прийняттям Закону № 2473).
Положення Закону № 2473 не містять вимог щодо такого декларування.
Враховуючи зазначене, суб'єктами підприємницької діяльності України незалежно від форм власності та обраної системи оподаткування декларація про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, за звітні періоди, починаючи з 1 кварталу 2019 р., не подається.
Останнім періодом, за який необхідно було подавати Декларацію, є 2018 р. (станом на 01.01.2019 р.).
Роз'яснення з категорії 114.04 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.sfs.gov.ua).
Штрафи за неподання ДФС копії статзвітності 2-ТП (повітря) не передбачені.
У роз'ясненні з категорії 120.05 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.sfs.gov.ua) контролери уточнили: платники екологічного податку, які складають статистичну звітність 2-ТП (повітря) та подають її до відповідного територіального органу Державної служби статистики України, у разі здійснення викидів забруднюючих речовин (в тому числі двоокису вуглецю) в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення вперше подають копію статзвітності 2-ТП (повітря) до контролюючого органу ДФС разом з податковою декларацією екологічного податку за IV квартал 2018 року.
Водночас застосування штрафних санкцій за неподання або несвоєчасне подання (разом з податковою декларацією екологічного податку) до контролюючого органу копії статистичної звітності 2-ТП (повітря) (річна) нормами ПКУ не передбачено.
Оплата праці та трудові відносини
Мінсоцполітики пояснило як рахувати посадові оклади в держорганах у 2019 році.
Із 16.02.2019 набрала чинності постанова КМУ "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році" від 06.02.2019 р. № 102. Проте застосовується вона з 1 січня 2019 року.
Відповідно в нові редакції були викладені схеми посадових окладів працівників держорганів, де з'явилися відповідні коефіцієнти, а не конкретні розміри посадових окладів.
Посадові оклади на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів визначаються шляхом множення мінімального розміру посадового окладу групи 9 у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст обласного значення, який становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до 10 гривень (крім мінімального розміру посадового окладу групи 9).
Про це йшлося у новині "Посадові оклади в держорганах на 2019 рік: опублікована постанова застосовується із 1 січня".
Мінсоцполітики в доповнення видало роз'яснення з питань оплати праці державних службовців.
Чи можливий підсумований облік робочого часу для працівників, які працюють неповний робочий час.
Застосування для працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу, режиму роботи з підсумованим обліком, є недоцільним.
Так уважає Мінсоцполітики, про що вказано у листі від 20.12.2018 р. № 313/0/206-18.
Проте відмітимо, що Мінсоцполітики не враховує той момент, що підсумований облік робочого часу дозволяє навіть особі, яка працює неповний робочий час, виконувати роботу за графіком змінності, а значить не працювати щодня однакову тривалість робочого часу. Також в такому разі не йтиметься про подвійну оплату надурочних годин, якщо робота виконується в межах повної тривалості робочого часу.
ДФС вслід за ПФУ надала можливість отримати витяг з реєстру страхувальників.
ДФС запроваджено новий електронний сервіс, який надає можливість подати запит на отримання витягу з реєстру страхувальників.
Запит про отримання витягу з реєстру страхувальників може бути подано платником ЄСВ та/або застрахованою особою через приватну частину (особистий кабінет) Електронного кабінету.
Для цього необхідно обрати Запит про отримання витягу з реєстру страхувальників (ф. № 1-ЗРС) (J1303801), заповнити відповідні поля, підписати та надіслати.
Підтвердженням отримання ДФС запиту є Квитанція в електронному вигляді, в якій зазначено дату та номер реєстрації відповідного запиту.
Чи можна відпустку без збереження зарплати брати кілька разів протягом року.
Фахівці Управління Держпраці в Івано-Франкіській області роз'яснили: законодавством не передбачено, що відпустку без збереження заробітної плати працівник має використати всю і відразу. Тому, скажімо, мати, яка має двох дітей віком до 15 років, може написати заяву про приєднання до щорічної основної відпустки семи днів відпустки без збереження заробітної плати, а ще не більше семи днів взяти в інший час. Окрім того, наголошено: відпустка без збереження заробітної плати, яка певним категоріям працівників надається щорічно, не може бути перенесена на наступний рік.
Відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін передбачено ст. 26 Закону № 504: за сімейними обставинами та з інших причин працівникові може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік. Тобто відпустку без збереження заробітної плати працівник може брати кілька разів протягом року (наприклад, взяти п'ять днів, потім сім, потім ще три), але загальна тривалість таких відпусток не може перевищувати 15 календарних днів.
Підприємство "не йшло на контакт" із інспекторами праці та отримало чималий штраф.
На підставі звернення громадян про порушення щодо них законодавства про працю, а також на підставі матеріалів ДФС щодо фактів неналежного оформлення працівників, держінспектори Управління Держпраці у Чернівецькій області провели інспекційне відвідування одного із суб'єктів господарювання.
Для проведення контролю держінспектори намагалися потрапити до суб'єкта господарювання за місцем здійснення ним діяльності.
Однак, ні з ким із керівників, чи будь ким іншим із представників підприємства сконтактувати не вдалося. Жодного документу, необхідного для проведення інспекційного відвідування роботодавець не надав.
В подальшому керівництву підприємства було адресовано вимогу про надання в певний часовий термін ділової документації, необхідної для проведення інспекційного відвідування.
Однак, у визначений термін суб'єкт господарювання так і не надав інспекторам необхідні відомості.
В результаті інспектори кваліфікували такі дії як створені перешкод у проведенні заходу контролю у сфері законодавства про працю, за що слідує штраф у 100 - кратному розмірі мінімальної зарплати (417 300 гривень).
За повідомленням сайту Управління Держпраці у Чернівецькій області.
Яку кадрову документацію повинен вести ФОП.
Трудове законодавство поширюється на всіх роботодавців, тому ФОП зобов'язаний вести кадрову документацію, пов'язану з оформленням трудових відносин із найманими працівниками.
Оскільки підприємці ведуть спрощений облік, то під кадровою документацією для них маються на увазі:
· особисті картки робітників з наступним переліком копій документів: паспорт, диплом про освіту з додатком, ідентифікаційний код, посвідчення про наявність пільг (ветерани війни, чорнобильці, інваліди), свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, фото (3х4), свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини (до 15-ти років), медична книжка (в разі необхідності);
· накази і заяви на прийом на роботу і звільнення, переміщення, переведення, відпустки, додаткові відпустки, відпустки без збереження заробітної плати, відрядження, преміювання, дисциплінарні стягнення тощо;
· книга обліку наказів, що стосуються трудових відносин;
· журнал обліку руху трудових книжок і вкладишів до них (за власним бажанням);
· табелі обліку використання робочого часу, графіки змінності;
· документи, які підтверджують нарахування та виплату заробітної плати;
· договори про повну матеріальну відповідальність;
· договори цивільно-правового характеру, акти виконаних робіт;
· строкові трудові договори з найманими працівниками;
· посадові інструкції;
· трудові договори (у т.ч. контракти);
· графіки відпусток;
· штатні розклади;
· правила внутрішнього трудового розпорядку;
· положення про оплату праці (преміювання тощо);
· документи на проведення медогляду співробітників (в разі необхідності).
Перевірки
До оновленого плану податкових перевірок на 2019 рік включили понад 1600 фізосіб.
ДФС знову взялася за коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік.
Цього разу станом на 18.02.2019 на сайті ДФСоновлено Розділ ІІІ плану-графіка "Документальні планові перевірки фізичних осіб" з урахуванням коригування (лютий 2019 року).
Платник податків відмовився допускати представника ДФС до проведення інвентаризації: які наслідки.
У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.
Верховний суд вважає, що зі змісту наведеної норми Положення № 879 вбачається, що присутність посадових осіб органу, який оформив вимогу про проведення інвентаризації, не є обов'язковою.
При цьому, якщо розглядати цю норму у контексті застосування положень ПКУ, то можна дійти висновку, що належною підставою для застосування арешту майна відповідно до пп. 94.2.8 ПКУ є відмова платника податків взагалі від проведення інвентаризації, а не відмова від її проведення у присутності посадових осіб контролюючого органу.
Зважаючи на це, суд не бачить підстав для застосування умовного адміністративного арешту майна в зв'язку із відмовою платника допускати податківців до самого процесу проведення інвентаризації.
Постанова ВС/КС від 13.02.2019 р. у справі № 820/817/17.
Податок на прибуток
Донарахували податок на прибуток: як показати в декларації.
З метою уникнення подвійного нарахування податку на прибуток за декларацією, в якій для визначення фінрезультату до оподаткування було враховано результати документальної перевірки, харківські податківці рекомендують:
· у рядку 18 декларації за звітний період поточного року врахувати суму донарахованогозобов'язання у частині суми основного податкуза звітний період поточного року (без урахування штрафних санкцій);
· збільшити на цю суму показник, який був відображений у рядку 17 декларації за попередній період поточного року.
При цьому, разом із декларацією слід подати доповнення до неї, складене у довільній формі, з поясненням складових для розрахунку показників декларації та зазначенням суми донарахованого податку на прибуток (основної суми податку) за звітний період поточного року, вказавший цей факт у спеціально відведеному місці в декларації.
Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.
Див. ІПК ГУ ДФС у Харківській області від 14.02.2019 р. № 532/ІПК/20-40-12-04-11.
ПДВ
Неможливість перевірки контрагента не має впливати на відшкодування ПДВ - позиція ВС.
Суть справи. Позивач подав до органу ДФС в електронній формі декларацію з ПДВ, в якій заявив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку. Разом з декларацією позивач подав заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування.
У свою чергу, ДФС провело документальну позапланову виїзну перевірку в результаті якої дійшла висновку, що не може підтвердити суму бюджетного відшкодування, оскільки не отримала відповідей на запити про проведення зустрічних перевірок по ланцюгах постачання.
Позиція суду. Велика Палата ВС врахувала, що закон не встановлює залежність виплатиплатнику податків бюджетного відшкодування від сплати ПДВ його контрагентами або з підстав незавершення перевірки контрагентів платника податку, а також у зв'язку з відсутністю відповідей на запити ДФС про проведення зустрічних перевірок по ланцюгах постачання.
При цьому неподання ДФС після закінчення перевірки до органу Казначейства висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку із цим заборгованості з ПДВ не може позбавити платника податку права:
· на отримання бюджетного відшкодування, за умови, якщо цей платник податку надав документи, передбачені ПКУ;
· пред'явити вимоги про стягнення пені.
У результаті Велика Палата ВС дійшла висновку, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Держбюджету на його користь заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.
