Головні бухгалтерскі новини (04.03 -07.03)

Звітність

Декларацію з податку на прибуток планують вдосконалити

На сайті ДФС опубліковані чергові "покращення" до форми декларації з податку на прибуток. Мета проекту - привести декларацію у відповідність із положеннями ПКУ, якими, зокрема, передбачено збільшення фінрезультату податкового (звітного) періоду:

1) на суму 30 % вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбутківців на дату такого придбання, крім:

· випадків, коли сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 25 розмірів мінзарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

· бюджетних установ Накопичувального фонду, недержавних пенсійних фондів і неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону;

2) на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, розрахованих за методикою, визначеною Держкомфінпослуг, за погодженням з Мінфіном.

Також з метою уникнення непорозумінь між платниками податку на прибуток підприємств та ДФС вносяться зміни до окремих додатків декларації:

· додаток ПН - щодо заповнення відомостей про нерезидента;

· додаток ВП - щодо можливості подання фінзвітності за звітний (податковий) період, що уточнюється, якщо уточнення показників здійснюється у складі декларації за будь-який наступний податковий період відповідно до положень пп. "б" п. 50.1 ПКУ.

З метою організації належного контролю за виконанням вимог п. п. 142.1 - 142.3 ПКУ та п. 41 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів внесено зміни до основної частини декларації та додатку ВП.

Крім того, форма декларації доповнюється додатком ПП, у якому відображаються суми податку на прибуток підприємств, не сплачені суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг.

Порядок подання фінзвітності відкоригують

Мінфін на власному сайті опублікував проект змін до Порядку № 419, який передбачає, зокрема:

· подання суб'єктами господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, звіту про платежі на користь держави відповідно до Закону України "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях";

· приведення у відповідність до законодавства норм щодо особливостей застосування Порядку № 419 на тимчасово окупованій території, території проведення антитерористичної операції та території здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Перевірки

Обмеження на кількість перевірок Держпраці за певний період часу відсутні

Як відбуваються перевірки бізнесу, скільки грошей з цього отримує держбюджет, коли Пенсійний фонд стане бездефіцитним та чи є серед інспекторів Держпраці хабарники - про це Роман Чернега розповів у інтерв'ю LIGA.net.

Серед питань було задано: чи встановлено обмеження на кількість перевірок за певний період?

На це Роман Чернега відповів, що по трудовому законодавству немає. Держпраці перевіряє не лише незареєстровану працю, а й, наприклад, борги по зарплаті - при наявності скарги працівника про те, що є затримки або інші порушення - зобов'язані піти й перевірити це підприємство, незважаючи на те, чи були там перевірки останнім часом. Іноді інспекція здійснюється з ініціативи профспілок. Тому плановість у цьому сенсі може бути лише при перевірках на предмет охорони, гігієни праці.

Чи можуть арештувати кошти платника, якщо недопуск до податкової перевірки був законним

З системного аналізу положень ПКУ слідує, що підставою арешту коштів на рахунку платника податків, серед іншого, може бути факт недопуску контролерів до проведення виїзної документальної перевірки такого платника. Водночас недопуск до проведення перевірки може бути законним або незаконним.

У ситуації, коли наказ про проведення документальної планової виїзної перевірки визнано незаконним та скасовано, умови для проведення відповідної перевірки і, відповідно, для допуску контролерів для проведення такої перевірки відпали (тобто недопуск контролерів до перевірки був законним). Відтак, ВС/КАС погодився з судами попередніх інстанцій щодо відсутності у такій ситуації підстав для застосування арешту коштів на банківських рахунках платника податків (постанова від 28.02.2019 р. у справі № 813/483/17).

ПДВ

ПН не склали і податкові зобов'язання з ПДВ не визнали: як за це штрафуватимуть

У разі якщо за операцією з постачання товарів/послуг податкова накладна не складена (але мала бути складена) та податкові зобов'язання не відображено, контролюючим органом визначаються суми податкового зобов'язання, що призводить до накладення на платника податків штрафу в розмірі 25% від суми визначеного податкового зобов'язання, у разі повторного визначення - 50% (п. 123.1 ПКУ).

Щоправда, у разі реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абз. 2 п. 1201.2 ПКУ та п. 1201.1 ПКУ, не застосовуються.

Якщо ж після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення податкову накладну та/або розрахунок коригування так і не зареєстрували в ЄРПН, на платника податку накладається штраф в розмірі 50 % від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, а після реєстрації такої накладної в ЄРПН будуть застосовані штрафи, передбачені п. 1201.1 ПКУ (в залежності від кількості днів прострочення).

Див. роз'яснення ДФС у категорії 101.27 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.sfs.gov.ua).

Експортуємо товари: на яку дату визнавати ПДВ-зобов'язання і складати ПН

ДФС звернулася до Мінфіну з метою підтвердження або спростування своєї позиції стосовно визначення дати виникнення податкових зобов'язань з ПДВ у разі експорту товарів, у випадку, коли дата оформлення митної декларації та дата фактичного вивезення товарів за межі митної території України припадають на різні податкові періоди.

На думку податківців, у разі експорту товарів датою виникнення податкового зобов'язання з ПДВ є дата оформлення митної декларації, яка відображає завершення процедури митного оформлення експортної операції, яка визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитка особистої номерної печатки, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, а в разі електронного декларування - за фактом засвідчення електронним цифровим підписом посадової особи митного органу електронної митної декларації після перетворення її у візуальну форму.

На дату виникнення податкового зобов'язання платник ПДВ - експортер складає податкову накладну з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, який встановлено НБУ у попередній робочий день.

Крім того, судові органи України визначились щодо періоду завершення митного оформлення. Так, постановою Верховного Суду України від 18.01.2018 р. у справі № 807/3168/14визначено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу митної декларації та інших необхідних документів, а завершення митного оформлення засвідчується проставленням у митній декларації відбитка особистої номерної печатки.

Див. Лист ДФСУ від 12.02.2019 р. № 460/4/99-99-15-03-02-13.

Місцеві податки

За допомогою у класифікації об'єктів нерухомості платникам слід звертатись до ДАБІ

Фахівці ДФСУ роз'яснили, на підставі яких документів визначається належність будівлі до класу 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (категорія 106.07 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.sfs.gov.ua)).

Контролери завважили, що фактичне головне призначення кожного конкретного об'єкта нерухомості визначається на підставі документів, що підтверджують право власності, у порядку, визначеному Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, із використанням Методики ідентифікації за головною класифікаційною ознакою будівель багатофункціонального призначення.

Тому платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за отриманням необхідного висновку щодо ідентифікації об'єкта нерухомості доцільно звертатись до органу, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно - будівельного контролю та нагляду.

Для обчислення зобов'язань з єдиного податку використовується НГО по кожній земділянці окремо

Для обчислення податкових зобов'язань по єдиному податку на 2019 рік юрособами - єдинниками групи 4 використовується НГО земель сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угідь: ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) по кожній земельній ділянці окремо. Відповідне роз'ясненняфахівців ДФСУ розміщене в категорії 108.02.04 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.sfs.gov.ua).

Водночас для отримання інформації щодо НГО ділянок контролери порадили звертатися до територіальних підрозділів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок.