У 2015 році ТОВ уклало договір оренди нежитлового приміщення - частини першого поверху лісопильного цеху.
У 2016 році до цього договору була укладена додаткова угода про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних однорідних вимог:
• орендодавець (ТОВ) є кредитором, а орендар - боржником в частині не сплаченої орендної плати за договором оренди за період з 01.07.2015 по 31.10.2016 в сумі 66493,16 грн (в т.ч. ПДВ 11082,19 грн);
• орендар є кредитором, а орендодавець (ТОВ) - боржником в частині проведених невід'ємних поліпшень орендованого майна за період з 01.07.2015 по 31.10.2016 в сумі 66493,16 грн (в т.ч. ПДВ 11082,19 грн);
• розмір зустрічних грошових вимог за договором оренди, що підлягають заліку, складає 66493,16 грн (в т.ч. ПДВ 11082,19 грн). З моменту набрання сили угоди зобов'язання сторін припиняються в розмірі 66493,16 грн (в т.ч. ПДВ 11082,19 грн).
Отже, ТОВ до складу податкового кредиту та до бюджетного відшкодування в декларації з ПДВ за жовтень 2016 року включило 11082,19 грн ПДВ (номенклатура товарів/послуг продавця "Часткове відшкодування поліпшень орендованого майна") по податковій накладній, розрахунки по якій проведено шляхом зарахування зустрічних вимог, що підлягають заліку, на загальну суму 66493,16 грн, в т. ч. ПДВ 11082,19 грн. Розрахунки проведено не в грошовій формі, а у формі взаємозаліку.
Під час проведення камеральної перевірки податківці затребували від ТОВ платіжні доручення про оплату включених до бюджетного відшкодування 11082,00 грн ПДВ, які не отримало, бо ж було проведене зарахування зустрічних однорідних вимог. Тож тут податківці заявили про порушення норм пп. "б" п. 200.4 ПКУ і завищення бюджетного відшкодування на 11082,00 грн. Відповідно, був нарахований штраф (5541,00 грн).
ТОВ вирішило оскаржити таке рішення контролерів. Процедура адміноскарження нічого не дала - ДФСУ залишила без розгляду скаргу ТОВ.
А ось судді першої та апеляційної інстанції задовольнили вимоги ТОВ. Підтримав їх і касаційний суд. Після аналізу норм ПКУ судді дійшли такого висновку: бюджетному відшкодуванню підлягає сума коштів, розрахована згідно з п. 200.1 ПКУ, яка фактично сплачена отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Держбюджету України. При цьому, під фактичною сплатою слід розуміти не грошову форму розрахунків, а факт сплати податку, який сплачений отримувачем в ціні товарів/послуг постачальникам таких товарів/послуг або до Держбюджету України.
Отже, бюджетне відшкодування сум ПДВ за податковими накладними, розрахунки по яких проведено шляхом зарахування зустрічних вимог, можливе тільки після схвалення в суді.
Див. постанову Верховного Суду від 05.03.2019 р. № 807/782/17.
Більше про бюджетне відшкодування ПДВ читайте в рубриці "Аналітичні матеріали"/"ПДВ"/"Бюджетне відшкодування" сервісу "Інтерактивна бухгалтерія". Для отримання доступу до матеріалів сервісу "Інтерактивна бухгалтерія" - скористайтеся ТЕСТОВИМ 3-денним доступом до сервісу. |
Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.