Питання розрахунків через платіжні системи та необхідності використання при цьому РРО - не нові. Та попри свою "несвіжість" вони не втрачають актуальності.
Найчастіше з запитами щодо обов'язковості РРО звертаються єдинники. Адже законодавчо їх нібито звільнено від цього почесного обов'язку, однак із досить солідним набором усіляких "але".
Зокрема, підприємцям періодично доводиться поринати у тонкощі ідентифікації розрахунків на предмет їх "готівково-безготівковості" у розумінні законодавця. Бо ж від цього розуміння залежить: використовувати РРО чи ні.
Докладніше розібратися із тим, коли застосовувати РРО та платіжні термінали, допоможе матеріал "Інтернет-магазин: як оформити розрахунки" у виданні БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.
Для отримання доступу до професійної аналітики видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН, іншим документам та інструментам інформаційно-правової системи ЛІГА:ЗАКОН поспішайте скористатися тестовИм доступом і оцініть зручність та швидкість пошуку необхідних вам матеріалів.
Один з прикладів - чи потрібен РРО, якщо підприємець отримує кошти на свій банківський рахунок як оплату за товар від клієнта (кінцевого споживача), що були перераховані банком з внутрішньобанківського рахунку кредитних коштів?
Відповідь податківців зводиться до необов'язковості застосування РРО у такому випадку.
Водночас, контролери зауважують, що при оплаті споживачами виставлених рахунків за надані послуги шляхом переказу коштів з платіжних систем Приват 24, Монобанк, Liqрау, Роrtmonе та інших (тобто із застосуванням ЕПЗ) РРО застосовують обов'язково.
Джерело: ІПК ДПС України від 26.05.2020 р. № 2186/6/99-00-05-04-01-06/ІПК.
