Знайдено спосіб, як скасувати зайвий податок на рекламу, розміщену за кордоном. Про це йшлося в ході обговорення необхідності скасування застарілої норми ПКУ - так званого “податку на іноземну рекламу”, яку замовляють українські компанії за кордоном. Про це повідомляє Мінцифра.
Ще у 1997 році було запроваджено оподаткування рекламних послуг, яке вимагає від юридичних осіб на території України сплачувати до бюджету України 20% від суми, яку вони витратили на оплату рекламних послуг, наданих нерезидентом. Тобто, замовивши рекламу в Facebook чи Twitter, компанії мають сплатити за послугу виконавцю там - і ще 20% від суми - у нас. Аналогічно, якщо український експортер хоче прорекламувати свою продукцію на зарубіжному ринку (скажімо, на місцевому телебаченні чи засобах зовнішньої реклами), він змушений не лише оплатити такі послуги своєму підряднику-нерезиденту, а й сплатити до українського бюджету додаткові 20% податку від вартості такої реклами .
Таким чином, це не надає українському виробнику конкурентних переваг, а навпаки - змушує підвищити вартість свого товару та створює додаткові перепони для виходу українських виробників на зарубіжні ринки.
Зараз у Раді очікує розгляду законопроєкт № 2634 про ПДВ для електронних послуг. Цей документ пропонує до переліку тих, хто повинен платити ПДВ, додати іноземні компанії, у яких немає представництва в Україні і які постачають українцям електронні послуги.
Щоб не пропустити інформацію про прийняття змін до законодавства по вашій темі - встановіть їх на контроль в LIGA360. Щойно вони вступлять в силу - ви автоматично отримаєте сповіщення. Ці та інші можливості доступні бухгалтеру в LIGA360. Спробуйте зараз - замовляйте тестовий доступ.
Як інформує Мінцифра, податок за digital-рекламу є надмірним податковим навантаженням для вітчизняних компаній. У зв'язку з цим ухвалене рішення скасувати таку норму. Механізм буде реалізовано шляхом внесення пропозиції до другого читання до законопроєкту № 2634, яка передбачатиме виключення п. 141.4.6 з ПКУ. Завдяки цьому українські компанії (юридичні особи та ФОПи) не сплачуватимуть додаткових 20% податку при купівлі електронних послуг.
Також пропонується надати можливість підписувати електронні документи з нерезидентами, а у ПКУ визначити поняття дати оформлення актів (первинних документів), якщо не збігається дата їх складання та дата накладання електронних підписів сторонами. Це важливо для визначення моменту виникнення зобов'язань із ПДВ та податку на прибуток при електронному підписанні документів. Було узгоджено, що до ПКУ будуть внесені зміни, за якими визначення дати оформлення документу буде дата його складання, незалежно від дати накладення електронного цифрового або особистого підпису сторін, але за умови, що підписи мають бути накладені не пізніше дати формування показників податкової звітності.
Читайте також:
- "Розбираємо Закон № 466 по кісточках: платники податку на репатріацію";
- "Чи має право ФОП на загальній системі оподаткування включати до витрат витрати на рекламу";
- "Рекламні агентства: облік за прямими договорами";
- "Рекламні агентства: облік за посередницькими договорами";
- "Веб-сайт у 6-й групі нематеріальних активів: податковий погляд";
- "Представницькі витрати: визначення, мета, види, звітність та оподаткування".
Для отримання доступу до професійної аналітики видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН, інших документів та інструментів інформаційно-правової системи ЛІГА:ЗАКОН поспішіть скористатися ТЕСТОВИМ доступом та оцініть зручність і швидкість пошуку необхідних вам матеріалів.
Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.
