Ухвалено постанову Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18. У цій справі позивач працював за контрактом на посаді директора державного підприємства. За порушення умов цього договору міністерство звільнило позивача із займаної посади під час його тимчасової непрацездатності. Він звернувся до суду з вимогами визнати незаконним і скасувати наказ про своє звільнення, поновити його на посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу. Справа дійшла до Великої Палати Верховного Суду, яка мала вирішити питання чи можливо припинити трудовий договір з підстав, передбачених контрактом, під час тимчасової непрацездатності працівника.
Тепер Велика Палата ВС вирішила відступити від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 26 грудня 2012 року у справі № 6-156цс12 і від 23 січня 2013 року у справі № 6-127цс12. Крім того, Велика Палата ВС відступила від висновку Касаційного цивільного суду у складі ВС, сформульованого у постанові від 16 березня 2020 року у справі № 640/10761/14-ц.
Велика Палата ВС вказала на те, що гарантія ч. 3 ст. 40 КЗпП поширюється на випадки припинення контракту з працівником за п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП. А в разі порушення цієї гарантії негативні наслідки слід усувати шляхом зміни дати звільнення позивача, визначивши датою припинення трудових відносин перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності чи відпустки.
Зважаючи на те, що апеляційний суд встановив факти порушення позивачем умов контракту, Велика Палата ВС дійшла висновку про відсутність підстав для поновлення позивача на займаній посаді.
Більш ніж 70 млн судових рішень можна знайти у системі VERDICTUM. Бажаєте отримати тестовий доступ до системи VERDICTUM - тисніть сюди.
Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.
