Працівники мають цілковите право укладати трудовий договір на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колдоговором або угодою сторін (ст. 21 КЗпП).
У разі виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у фізособи за наймом, мова йде про сумісництво. Воно може бути на тому самому підприємстві, що і основне місце роботи працівника, і тоді це внутрішнє сумісництво, або ж на іншому підприємстві, яке не є його основним місцем роботи - це зовнішнє сумісництво.
Сумісники отримують зарплату за фактично виконану роботу (ст. 1021 КЗпП).
Нараховують зарплату працівникам на підставі табеля обліку робочого часу, типова форма якого затверджена наказом Держкомстату 05.12.2008 р. № 489. У ньому відмічають фактичне використання робочого часу за кожний робочий день (зміну). Кількість відпрацьованого часу заповнюють у годинах, а умовні позначення видів неявок працівників роблять лише на підставі офіційних документів.
Джерело: повідомлення ГУ Держпраці у Дніпропетровській області.
Про особливості оформлення трудових відносин із сумісниками читайте у виданні БУХГАЛТЕР&ЗАКОН. Для доступу до професійної аналітики видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН, інших документів та інструментів інформаційно-правової системи ЛІГА:ЗАКОН поспішіть оформити заявку та оцініть зручність і швидкість пошуку необхідних вам матеріалів.
Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.
