Працівник може звернутися до суду про вирішення трудового спору в тримісячний термін із дня, коли він дізнався про порушення права, а у справах про звільнення - у місячний термін із дня вручення копії наказу. Про це йдеться у постанові Верховного Суду від 30.12.2020 р. у справі №140/559/20 (адміністративне провадження №К/9901/15352/20). Це та ще понад 90 млн судових рішень можна знайти у системі VERDICTUM. Бажаєте отримати тестовий доступ до системи VERDICTUM - тисніть сюди.
Частиною першою статті 233 КЗпП визначено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного в місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний термін із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - у місячний термін із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Отже, для встановлення початку перебігу строку у справах про звільнення згідно зі ст. 233 КЗпП визначальними є такі юридично значимі обставини, як вручення копії наказу про звільнення або день видачі трудової книжки. Тобто, законодавцем визначено альтернативу обчислення початку перебігу строку звернення до суду.
Відсутність у позивача копій оскаржуваних наказів не позбавляло можливості останнього звернутися до суду за захистом порушеного права протягом місячного строк після отримання трудової книжки та подання клопотання про витребування вказаних документів у відповідача.
Суд касаційної інстанції акцентував на тому, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У разі наявного пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, а також підтверджені належними аргументами.
Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів по-передніх інстанцій, що матеріальне забезпечення сім`ї та виїзд позивача за кордон із цього приводу не є поважними причинами, що унеможливлюють звернення до суду у встановлений законодавством термін за захистом порушеного права.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням термінів на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Бажаєте отримувати сповіщення про зміни контрагентів й законодавства? Налаштуйте смарт-сигнали в LIGA360:Бухгалтер - і у вас завжди будуть актуальні реквізити контрагентів і нормативно-правова база. Замовляйте тестовий доступ, щоб спробувати усі інструменти LIGA360 для бухгалтерів.
Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.
