У ПКУ не встановлено вимог щодо наявності у податкового агента - юридичної особи права власності або права користування на місця проживання (ночівлі).
Податковим агентом з туристичного збору визнається особа, яка надає послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), при цьому не обов'язково у тих, що належать на правах власності або користування самому податковому агенту.
Наприклад, держустанова може бути визнана податковим агентом, якщо надає послуги з тимчасового розміщення платників турзбору у місцях проживання (ночівлі) - житлових будинках, прибудовах до них, квартирах, котеджах, кімнатах, садових, дачних будинках, інших об'єктах, тобто місцях, що можуть належати фізичним особам - не підприємцям.
Водночас на податкового агента, як юридичну особу, що перераховує турзбір до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платників збору, поширюється дія п. 63.3 ПКУ, згідно з якою платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцем розташування (реєстрації) рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Тобто у разі розташування місць тимчасового проживання, де розміщуються платники турзбору, не за місцезнаходженням установи, установа підлягає реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням місць проживання (неосновне місце обліку).
Також радимо матеріал «Чи компенсувати турзбір, сплачений у відрядженні» сучасного медіа для бухгалтерів «Інтербух».
Маєте питання щодо бухгалтерського обліку? З ним допоможе комплекс інформаційно-аналітичних продуктів LIGA360:Бухгалтер. Тут зібрані усі щоденні ситуації для бухгалтера, а також є консультації особистого експерта. Замовляйте тестовий доступ прямо зараз.
Джерело: ІПК ДПС від 09.08.2021 р. № 2991/ІПК/99-00-04-01-03-06