Східне міжрегіональні управління Держпраці пояснило, як роботодавцю захистити свої права у разі завдання шкоди майну.
Працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну роботодавцю внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантують, встановлюючи відповідальність тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.
Така відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством. За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
На працівників не можна покласти відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності. Відповідальність за не одержаний підприємством, установою, організацією прибуток може бути покладена лише на працівників, що є посадовими особами.
Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою роботодавця працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.
Відшкодовує повну вартість зіпсованого чи знищеного майна працівник, якщо з ним укладено договір про повну матеріальну відповідальність. Для укладення договору про матеріальну відповідальність необхідно, щоб виконання трудових обов'язків було безпосередньо пов'язане зі збереженням довірених цінностей.
Окрім того, в лютому 2021 року до КЗпП внесли зміни щодо можливості укладення договорів на повну матеріальну відповідальність з працівниками, які виконують за трудовим договором дистанційну або надомну роботу (п. 2 ст. 1351 КЗпП). Як правило, роботодавець надає дистанційним працівникам засоби для виконання трудових обов'язків (наприклад, комп'ютер, принтер).
Як HR-фахівцю отримувати актуальне законодавство й моніторити зміни? Вся інформація є у LIGA360:HR-менеджер. Замов рішення сьогодні на вигідних умовах.
Окремим випадком повної матеріальної відповідальності в ст. 134 КЗпП передбачено ситуацію, коли шкоду завдано недостачею, знищенням або пошкодженням обладнання та засобів, наданих дистанційному чи надомному працівнику у користування. При звільнення працівника та неповернення наданих йому у користування обладнання та засобів з нього може бути стягнута балансова вартість такого обладнання.
Який алгоритм дій роботодавця у разі завдання шкоди його майну?
Перший крок після виявлення шкоди - її документальне оформлення.
Далі необхідно запропонувати відповідальному за майно працівнику надати пояснення щодо виявленого незбереження майна.
Розмір шкоди, завданої з необережності, визначають на за даними бухобліку, виходячи з балансової вартості матеріальних цінностей. Якщо шкода завдана розкраданням, нестачею, умисним знищенням чи пошкодженням майна, її розмір визначають за цінами на аналогічні товари, що діють на день відшкодування шкоди. Якщо розмір шкоди не перевищує середньомісячного заробітку, то шкоду відшкодовують шляхом відрахувань із зарплати, про що видають окремий наказ. Наказ потрібно прийняти не пізніше двох тижнів з дня виявлення шкоди. Розмір відрахувань не може перевищувати 20% від кожної виплати. Якщо шкода перевищує цей розмір, то її відшкодовують протягом декількох місяців. Шкоду, що перевищує середньомісячний заробіток працівника, стягують за позовом роботодавця до суду.
