Головне управління ДПС у м. Києві нагадало, що з 23 серпня 2022 року діє новий Порядок списання безнадійного податкового боргу. Дія цього Порядку згідно з ПКУ поширюється на фізичних осіб, юридичних осіб та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування, і на яких покладено обов'язок сплати податків та зборів.
Водночас норми цього Порядку не поширюються на грошові зобов'язання або податковий борг, що залишаються непогашеними після ліквідації платника податків, не пов'язаної з банкрутством.
Списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі штрафні санкції, пеня, нараховані на такий податковий борг.
Визначення суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню, здійснюється територіальними органами ДПС на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС станом на день виникнення безнадійного податкового боргу для кожного з зазначених вище випадків.
Списання податкового боргу відбувається на підставі рішення, прийнятого керівником територіального органу ДПС за результатами розгляду документів, необхідних для підтвердження безнадійності податкового боргу. Рішення про списання оформляється на спеціальному бланку.
Де підприємцю шукати актуальну інформацію? Усе необхідне знайдеш у рішенні LIGA360:Підприємець. Новини, аналітика, онлайн-звітність, форми та бланки. Більше за посиланням.
НУ випадку, коли податковий борг виник внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) рішення про списання приймається на підставі письмової заяви платника податків, в якій зазначаються суми податків і зборів, що підлягають списанню. До заяви обов'язково додається Сертифікат.
Факт форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) підтверджується сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданим Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.
Списання безнадійного податкового боргу з плати за землю здійснюється за період з дня настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і до закінчення граничного строку сплати грошового зобов'язання з такого податку за звітний календарний рік, у якому такі обставини виникли, а з єдиного податку - з дня настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і до закінчення граничного строку сплати грошового зобов'язання за відповідний звітний період.
