У Східному міжрегіональному управлінны Держпраці роз'яснили питання з приводу необґрунтованого відсторонення від роботи.
Відповідно до ст. 46 КЗпП, відсторонення працівників від роботи роботодавцем допускається у разі:
- появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
- відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
- в інших випадках, передбачених законодавством.
Відсторонення від роботи - це тимчасове позбавлення працівника, який перебуває у трудових правовідносинах із підприємством, можливості реального здійснення ним права на працю.
Усунення від роботи провадиться власником на підставі виявленого ним факту, через який власник має право усунути або зобов'язаний усунути працівника від роботи.
Під час відсторонення від роботи дія трудового договору не припиняється, але працівник тимчасово до роботи не допускається. При цьому на період відсторонення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.
Відсторонення від роботи або іншої діяльності здійснює власник підприємства або уповноважений ним орган шляхом видання наказу (видачі усного розпорядження з наступним виданням наказу) та вжиття заходів що-до контролю за його виконанням.
За період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати сплата ЄСВ не здійснюється, і такий період до страхового стажу не зараховується.
Якщо буде встановлено, що в порушення ст. 46 КЗпП роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв'язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу відповідно до ст. 235 КЗпП.
Не пропусти жодної важливої зміни для бізнесу з LIGA360. Налаштуй моніторинг згадок у ЗМІ, змін конкурентів, законодавства та статусів об?єктів нерухомості. Спробуй прямо сьогодні.
