Коли в державному органі реорганізують структуру або скорочують посади, кадровики часто припускаються процедурних помилок, а розплачуватися за них зрештою доводиться саме бухгалтерії. Свіжі судові справи навколо вивільнення працівників яскраво показують, наскільки тонка межа розділяє обов'язок керівництва запропонувати людині нову посаду та вимоги законодавства щодо її переважного права залишитися на роботі. Якщо кадровий процес дав збій, установа опиняється під загрозою виплати солідних сум за вимушений прогул.
У чому ж полягає головний конфлікт? Закон про державну службу вимагає від керівника пропонувати рівнозначні посади під час скорочення, однак у реальному житті постає безліч запитань. Чи достатньо дати працівникові лише одну або дві вакансії, чи потрібно показувати абсолютно всі наявні варіанти в органі? Крім того, виникає чимало суперечок щодо переважного права на залишення на роботі, яке стосується, наприклад, учасників бойових дій чи фахівців із вищою кваліфікацією.
Висновки Верховного Суду та поради для бізнесу читайте в експрес-аналізі «Запропонували дві посади, а працівник відмовився: чи має роботодавець право на звільнення» на LIGA360.
Верховний Суд підкреслив, що обов'язок запропонувати іншу вакантну посаду та обов'язок оцінити переважне право на залишення на роботі є абсолютно самостійними процедурними кроками. Пропозиція навіть декількох рівнозначних вакансій та подальша відмова від них не звільняє роботодавця від необхідності ретельно досліджувати обставини, пов'язані з кваліфікацією, продуктивністю праці та іншими пільговими підставами.
Шукаєте надійну судову практику, актуальне законодавство та фахову аналітику в єдиній системі? Відкрийте всі можливості LIGA360 - замовляйте консультацію експерта вже сьогодні.
