Роботодавець надає та оплачує застрахованим особам відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 1105-XIV від 23.09.1999 р., у разі настання страхового випадку:
у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності;
від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;
медичне страхування.
Роботодавці як страхувальники є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що згідно з ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 р. складає 22% (крім пільгових категорій) бази нарахування єдиного внеску.
У свою чергу, базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених в абз. 7 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI, є сума оплати перших п'яти днів хвороби, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (абз. 2 п. 1 ч.1 ст. 7 Закону № 2464-VI).
Отже, спеціалісти Головного управління ДПС у Житомирській області нагадали, що сума допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, пов'язаною з нещасним випадком на виробництві, є базою нарахування єдиного внеску.
Відчуйте силу інформації на вашому боці - з LIGA360 PRO. Експертна аналітика допоможе знайти правильний алгоритм дій для керівника, юриста, бухгалтера чи комплаєнс-офіцера. Замовте доступ за посиланням.
