ВІЛ-інфіковані працівники мають усі права та свободи, які передбачено Конституцією та законами України, іншими нормативно-правовими актами тощо.
Тому дискримінацією у сфері праці у зв'язку з ВІЛ є випадки, коли роботодавець:
відмовляє в укладанні або подовженні трудового договору;
направляє на обов'язкове тестування на ВІЛ під час працевлаштування або при переведенні на іншу роботу;
запроваджує обов'язкове тестування на ВІЛ під час проходження первинного чи періодичних медичних оглядів тощо.
Проте будь-яка дискримінація у сфері праці залежно від стану здоров'я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД заборонена, згідно з ст. 21 КЗпП.
Також ст.22 КЗпП забороняє відмову у прийнятті на роботу без будь-яких мотивів або з підстав, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, або з інших підстав, не передбачених законом. Роботодавець не може прямо або непрямо обмежувати трудові права при укладенні, зміні та припиненні трудового договору.
Отже, згідно з діючим в Україні законодавством роботодавець не має права вимагати від працівника обов'язкового проходження тесту на ВІЛ. Проте з метою запобігання поширенню ВІЛ-інфекції має:
заохочувати працівників до самостійного проходження тестування на ВІЛ;
запроваджувати програму підтримки здоров'я працівників або мати форму окремих положень в колективних договорах/галузевих угодах;
реалізовувати окрему політику недискримінації у зв'язку з ВІЛ-статусом людини.
Профілактичні дії на робочому місці, інформують у Східному міжрегіональному управлінні Державної служби України з питань праці, допомагають знизити рівень стигматизації та створити сприятливе виробниче середовище.
Спробуйте LIGA360 PRO - рішення нового покоління для пошуку й аналізу інформації. Знаходьте відповіді, консультації експертів та алгоритми дій для вашої сфери діяльності. Більше переваг за посиланням
