Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Як блокують та списують кошти на банківських рахунках боржників у 2024 році – Мін’юст

24 квітня 2024, 10:05
1239
0
Автор:
Реклама

За загальним правилом, відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Згідно з ст. 56 Закону, арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накласти арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (ст. 18 Закону). Але не можна накласти арешт на кошти:

- на єдиному рахунку, відкритому у порядку визначеному ст. 35-1 ПКУ;

- на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування ПДВ;

- на електронних рахунках платників акцизного податку;

- на рахунках із спеціальним режимом призначення, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

У постанові про накладення арешту на кошти, які обліковуються на рахунках боржника в банківських установах, зазначається про накладення арешту на кошти боржника, окрім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено Законом.

Перелік підстав для зняття арешту з майна (коштів) боржника визначений ст. 59 Закону, зокрема, передбачено, що виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня, з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку заборонено звертати стягнення, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. А ось частиною п'ятою статті 59 Закону передбачено, що арешт може бути знятий за рішенням суду.

Законом не передбачено заборони щодо звернення стягнення на кошти військовослужбовців, нагадує Мін'юст.

Із 6 травня 2023 року діє норма пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, яка визначає, що протягом дії воєнного стану фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Держбюджет на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

Для визначення такого поточного рахунку у банку фізособа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти з заявою в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв'язку) або в електронній формі. Виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання заяви виносить постанову про визначення рахунку для здійснення видаткових операцій та надсилає хх банку.

Усі потрібні документи - в рішенні LIGA360. Обирайте з понад 1,8 мільйона НПА, аналітики, робочих кейсів та інших матеріалів. Замовте тестовий доступ за посиланням.

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
УВІЙТИ
Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Схожі новини