Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Випадки, у яких роботодавець може відмовити працівнику у наданні відпустки — Держпраці

Реклама

Спеціалісти Управління інспекційної діяльності у Черкаській області центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці нагадали, що роботодавець може відмовити у наданні працівнику відпустки, але у випадках, коли така відпустка надається за угодою сторін.

У ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX законотворці прописали, що у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури. Крім, очевидно, відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Всім іншим працівникам, як у мирний час так і під час дії воєнного стану, може бути відмовлено у наданні тільки тих відпусток, які надаються за угодою між працівником і роботодавцем.

Так, наприклад, протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст.26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (15 календарних днів).

Відповідно, оскільки така відпустка без збереження зарплати надається за угодою між працівником і роботодавцем, роботодавець може відмовити працівнику у наданні такої відпустки (угода не відбулася).

Відповідно до ст. 79 Кодексу законів про працю України черговість надання відпусток визначають графіками, які затверджуються роботодавцем за погодженням з профспілкою, і доводять до відома всіх працівників.

Важливо, що при складанні графіків враховують інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і роботодавцем, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

При цьому щорічну відпустку можна поділити на частини будь-якої тривалості на прохання працівника за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

Невикористану частину щорічної відпустки слід надати працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

При перенесенні щорічної відпустки новий термін її надання встановлюють за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом (ст.80 Кодексу законів про працю України).

Таким чином, роботодавець може відмовити працівнику у наданні щорічної відпустки поза строками, визначеними графіком відпусток.

Проте роботодавець не може відмовити працівникам, які не залучені до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури, у наданні відпусток, надання яких здійснюється в обов'язковому порядку (щорічні відпустки у встановлені графіком строки, навчальні, творчі, для участі у змаганнях, працівникам, які мають дітей тощо).

Саме зараз діє максимально вигідна ціна саме для тебе! Скористайся Summer program від LIGA ZAKON - отримуй знижку на нову LIGA360. Деталі та умови акції за посиланням.

Радимо прочитати:

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
УВІЙТИ
Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Схожі новини