Дистанційна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, у будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Порядок та умови виконання дистанційної роботи визначені ст. 602 КЗпП.
При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором (ч. 5 ст. 602 КЗпП). При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених ст. 50 і 51 КЗпП. Тож можна дійти висновку, що працівник, який працює дистанційно, повинен працювати в межах норми робочого часу.
Водночас у п. 18 Типової форми трудового договору про дистанційну роботу, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 05.05.2021 р. № 913-21, зазначається, що працівнику, з яким укладено договір про дистанційну роботу, надаються інші види відпусток, передбачені законодавством, колективним договором, угодою та цим договором.
Таким чином, кажуть у Північно-Східному міжрегіональному управлінні Державної служби з питань праці, якщо у письмовому трудовому договорі про дистанційну роботу зазначено, що за ненормований робочий день надається відпустка, то її необхідно надавати.
Кадровий облік для вашого бізнесу - без турбот, з новою LIGA360! Отримайте аналітику і покрокові алгоритми дій у разі звільнення, прийняття працівників на роботу чи нарахування відпускних. Замовте персональну презентацію прямо зараз.
Читайте також:
