Діяльність суб'єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та інших суб'єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні у інших роботодавців регулюється Законом «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI та іншими законодавчими актами України.
Надавати послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні та/або за кордоном можуть юрособи, яка провадить господарську діяльність, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, а також ФОПи (п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 5067-VI).
До таких послуг належать:
пошук роботи та сприяння у працевлаштуванні особи;
добір працівників відповідно до замовлень роботодавців (у тому числі іноземних) у межах укладених з роботодавцями договорів (контрактів).
Перелік посередників формується та ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, відповідно до Порядку формування та ведення переліку суб'єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та суб'єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців, який затверджено постановою Кабміну від 5.06.2013 р. № 400.
Суб'єкти господарювання посередники у працевлаштуванні, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні у інших роботодавців, зобов'язані:
надавати громадянам повну та достовірну інформацію про попит роботодавця на робочу силу (вакансії), його вимоги щодо кваліфікації, досвіду роботи, про умови, характер та оплату праці;
співпрацювати з відповідним територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, підприємствами, установами та організаціями, профспілками та їх об'єднаннями, організаціями роботодавців та їх об'єднаннями;
забезпечувати захист інформації, що надійшла від громадян, які звертаються з метою працевлаштування, та дотримання правил використання і поширення такої інформації, встановлених законами України «Про інформацію» та «Про захист персональних даних», а також конфіденційність комерційної інформації роботодавців відповідно до закону;
подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, відомості про чисельність працевлаштованих ними осіб у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики.
Суб'єкти господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, не мають права:
свідомо здійснювати набір, працевлаштування або наймання працівників для робіт, пов'язаних з неприйнятними небезпеками і ризиками, а також для робіт, на яких ці працівники можуть стати жертвами зловживань чи дискримінації будь-якого характеру;
перешкоджати найманню залученого працівника безпосередньо роботодавцем, обмежувати професійну мобільність працівника, накладати санкції на працівника, який погодився на роботу в іншого роботодавця;
надавати працівників у розпорядження роботодавця для заміни його працівників, які проводять страйк або інші колективні дії.
У Східному міжрегіональному управлінні Державної служби України з питань праці зауважили, що відповідальність за порушення законодавства про зайнятість населення передбачена нормами ст. 53 вищезазначеного Закону № 5067-VI.
Всі відповіді щодо кадрового обліку на підприємстві - тепер в єдиній платформі LIGA360. Миттєво знайдіть НПА, консультацію експерта чи аналітичну статтю для будь-якої ситуації: відпускні, лікарняні, найм і звільнення працівників, військовий облік тощо. Оцініть переваги в дії, замовивши персональну консультацію.
